Зеленський vs Порошенко: чи хтось зможе втрутитись в їхню боротьбу?

Здається, на даному етапі політизована Україна прийшла до умовно двопартійної моделі. Ці дві партії в сумі мають відносну меншість, але поза цією парою конкуренції їм не видно. Зеленський vs Порошенко – весь порядок денний зводиться до цього. Хто решта? Ватники, болото, свідомі прибічники маргінальних, вчорашніх та інших «третіх сил» – без шансів на другий тур.

Скоро вже три роки після минулих виборів, а Зе все ще веде передвиборчу кампанію проти По. Мало того, він дуже хоче вийти у другий тур наступних виборів із Порошенком, бо має найбільші шанси обіграти там саме Порошенка, з огляду на високий його негативний рейтинг. Так само Кучма протягнув у другий тур Симоненка, а Порошенко намагався протягнути Бойка.

Порошенкові ж для початку важливо просто вийти у другий тур із максимальним «пакетом акцій».

Усе це разом (штучні + природні зусилля) і сприяє створенню «двопартійної системи відносної меншості» (це моє визначення).

Яким би не був Зеленський, скільки б не було вагнергейтів, єрмаків, офшорів-кварталів-шефірів, татарових, бужанських і коломойських, а величезна кількість людей не бажають проти нього двіжувати, бо інакше, вважають вони, це буде підігрування Порошенкові.

Ось і вчора я побачив у стрічці чимало дописів, що «не можна вийти на Майдан, щоб не стати статистом однієї політичної сили» («ЄС»).

Це сумно, бо «нічия» відносна більшість не пропонує ані своїх спроможних кандидатів, ані якоїсь власної повістки – ні протестної, ні креативної.

А це означає, що нинішня безвихідна картина буде законсервована років так на сім як мінімум.