Хто і як багатіє на поставках вугілля з окупованого Донбасу

Адепти «Роттердам не працює» кажуть: «подивіться, антрацит у Києві за оголошенням коштує 3000-3500 грн. А у тарифи закладено лише за 1800 грн» - і це правда.

Але з другого боку по оголошеннях в ОРДЛО воно коштує 800 грн. - і це також правда. Антрацит завжди був профіцитною групою на Донбасі.

Чому ж так? Все просто. Мало того, що ринок взагалі досить монополізований, коли одна компанія видобуває понад 70% вугілля. Так ще й включається момент, що всі поставки відбуваються виключно по дозволах СБУ. Випадкова компанія його не отримає.

Таким чином, при вільній торгівлі та конкурентному ринку ціни на контрольованій та неконтрольованій сходилися б до одної точки та відрізнялися б лише на транспортну складову. Але у нашій ситуації всі поставки «під ковпаком», де задача - не допустити низької ціни на контрольованих територіях.

На цих перепадах цін і величезні заробітки з явним корупційним присмаком. А це 9 млн тонн на рік антрациту, і ще 15 млн тонн вугілля марки Г, на який теж діє Роттердам+.

І що цікаво, на газ підняли ціну, щоб перейти до єдиної, бо різні ціни це корупція. У вугіллі все повністю навпаки.

Схоже лише одне - в обох ситуаціях підняли тарифи, і в обох протилежних ситуаціях знайшли, як пояснити це європейською практикою.

І найгірше буде, якщо будуть чекати, що ситуація розсмокчеться, щоб далі все продовжувалось, як було. А поки що схоже на те, на жаль.