Смішна історія про те, як в Україні йдуть деолігархізація та демонополізація

Всім привіт.

Завтра Антимонопольний комітет буде вирішувати чи є ДТЕК монополістом, чи зловживає монопольним становищем, чи карати чи просто закривати розслідування.

Взагалі ця вся історія досить смішна. У період публічно активного процесу ніби-то демонополізації/деолігархізації у червні 2015 р НКРЕКП та Укренерго написали заяву на ДТЕК у АМКУ. Після цього всі зі всіма давно домовилися і залишилося просто по-тихому злити справу. Але так сталося, що журналісти побачили анонс засідання і закрутилося - по-тихому вже ніяк не вдасться. Щоб хоч якось по-тихому, то вирішили все зробити у передноворічну п`ятницю - перенесли засідання із січня на завтра 10.00.

Звичайно, ДТЕК, який видобуває 85% всього українського вугілля, є монополістом на ринку вугілля. Звичайно, зловживає монопольним становищем, то створюючи дефіцити вугілля, то лобіюючи неринкові пріоритети для українського вугілля, що свідчить, що насправді немає дефіциту вугілля.

Як наслідок такого монополізованого ринку, маємо найдорожче у світі вугілля (із найнижчою екологічною якістю та найнижчими у світі зарплатами шахтарів). Як наступний наслідок, маємо найвищу у світі ціну електроенергії від вугільних електростанцій.

Родзинкою цієї всієї «боротьби за конкуренцію», «деолігархізації та демонополізації» стала, звичайно, формула Роттердам+.

Взагалі у розрахунку ціни електроенергії враховується вартість трьох видів палива: вугілля, газ, мазут. Так ось, згідно Порядку НКРЕКП ціна газу та мазуту береться, як фактична ціна в Україні (без прив’язок до голландських цін).

А ось ціна вугілля, як ціна в Роттердамі + 8000 км транспортування морем + дві перевалки у порту.

Звичайно, що це неконкурентні та нерівні правила для різного палива, які створюють штучні преференції для власника вугілля.

Але маленький нюанс - голова Антимонопольного Ю.Терентьєв погодив таку методику розрахунку ціни електроенергії.

Так що маємо класичну ситуацію, коли у ході розслідування можна вийти на самого себе.