Кремль готує росіян до поразки у війні

Кремлівська пропаганда почала готувати своє населення до поразки у війні і до повернення в межі легального державного кордону.

Офіційний кремлівський пул запускає нові пропагандистські тези, доволі цікаві: «Не надо, не торопитесь, любите мир и человечество. Не надо все время рассуждать с местечковых позиций. Мы выиграем, если выиграют и все остальные. Если такую систему мы предложим миру, то все у нас будет хорошо, у нас в России с ее границами, новыми, старыми, какими угодно. [А что будет, если мы проиграем?] Мы выиграем на следующем этапе. Потому что это неизбежно! Даже если в этой кампании мы проиграем… Петр I на седьмой [раз только] выиграл – в Полтаве. Когда он решился идти туда, ему все крутили у виска и говорили: «Страна падет, нет уже ресурса и сил. Ты что не понял, что не можешь победить?» А он все равно пошел и победил. Иногда нужно быть упорным!».

***

Це озвучила 6 лютого на Youtube-каналі «Эмпатия Манучи» російська політолог Каріне Ґєворґян, і її доволі активно цитує кремлівська пропаганда.

Отже, росіян тепер помалу накачуватимуть новими установками: «Якщо ми програємо – ми виграємо. Коли-небудь сильно потім». А програш Росії – це не програш, а просто вияв любові до людства і світу.

Коли кремлівська пропаганда починає поширювати позицію «програш Росії – це нормально і навіть добре» – це достатньо очевидно свідчить про панівні настрої не просто російських еліт, але конкретно влади. Вони вже готують соціальний плацдарм «на після поразки».

Пасаж про непринциповість питання кордонів Росії – «нових, старих, яких завгодно» – теж показовий. Отже, Кремль дійсно готується зняти територіальний момент з порядку денного. Як мінімум частково – скажімо, до кордонів на 23 лютого 2022. Чи кордонів на лютий 2014-го. Населення почали готувати до того, що це «не важливо».

Ну і те, що репліку політолога про «країна паде, нема вже ресурсу і сил» не вирізали, а взяли до тиражування, також багато про що свідчить. В Росії не просто ВВП падає на очах (близько 1/3 падіння порівняно з довоєнним січнем) і падає рівень життя населення. Судячи з появи подібних реплік, там з економікою все значно сумніше навіть за обережні оцінки міжнародних експертів.

Отже, до першої річниці «Київ за три дні» в Кремлі панують достатньо скептичні настрої щодо перспектив війни і перспектив Росії.