Вибори у США. У опонентів Байдена тепер розв’язані руки

Президент США Джо Байден заявив, що задоволений результатами проміжних виборів до Конгресу. І навіть назвав їх «добрим днем для демократії».

Головного висновку, який роблять усі світові ЗМІ, особливо американські, що такої грандіозної поразки демократів, як прогнозувалося, не сталося. Червона хвиля (колір республіканців) не накрила Америку, як передбачалося.

Ми перебуваємо під впливом російських наративів та частково трампівської пропаганди. Насправді ситуація буденна, коли в результаті проміжних виборів – рівно посередині терміну президента від однієї партії – Конгрес завойовують представники іншої партії. Це абсолютно нормальна для Штатів практика, яка в цьому столітті порушувалася лише два чи три рази. Саме так і працює система противаг.

Республіканці не отримали такої більшості у Палаті представників, яку очікували, щоб мати можливість мало не долати президентське вето. А питання Сенату, де, схоже, буде паритет, зависло приблизно до грудня. Тому що у кількох округах, де кандидати не набирають понад 50%, доведеться проводити другі тури. І ймовірність того, що республіканці не матимуть контролю над Сенатом, залишається.

Зрозуміло, що Байдену тепер після втрати демократами контролю над усім парламентом буде складніше робити якісь речі. Як і будь-якому іншому президентові до нього. При цьому його досить бадьорий настрій після оголошення результатів (на даний момент) можна зрозуміти. Ситуація, наголошую, прогнозувалася сумнішою для демократів.

А якщо виходити з логіки наступних президентських виборів (заплановані на 2024 рік), у деяких штатах перемогли не ті, хто очікувався. А губернатор штату має можливість нарізати округи на президентські вибори, як хоче. Є своя специфіка. І у США партійність губернаторів – серйозний ресурс. І у демократів тут досить непогана ситуація.

Плюс – далеко не всі прихильники Трампа у Республіканській партії перемогли. І трампівська частина республіканців у Конгресі не буде великою.

Якщо розглядати ситуацію в ракурсі російсько-української війни, важливо розуміти, що допомога нам з боку США не припиниться. Ба більше, у республіканців певною мірою тепер розв’язані руки, щоб самим пропонувати щось у цьому напрямку. А жорсткі висловлювання деяких республіканців щодо необхідності переглянути обсяги допомоги Україні (у бік зменшення) – не більш як передвиборна риторика.

Мовляв, важливіші внутрішні проблеми – найвища інфляція, куди йдуть наші гроші?

Думаю, що більшість американських політиків як були, так і залишаться – за Україну. Це буде зона компромісу республіканців із демократами.