Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Україні потрібно рятувати сільську освіту

    • Микола Голомша

      Лідер партії "ПАТРІОТ"

    • Розсилка
    <span>Фото: Владислав Мусієнко</span> - Україні потрібно рятувати сільську освіту
    Фото: Владислав Мусієнко

    Цьогоріч лише 2,4 відсотка випускників сільських шкіл змогли здати зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) на рівні 180 балів (55 відсотків ЗНО просто проігнорували)

    Нещодавно прийнятий закон «Про освіту», який викликав шалений спротив у наших недругів і ворогів, є потужною і перспективною прото-моделлю не лише формату звичного публічного мему освітянської реформи, а вже зачатків освітянських індустрій світу 4.0, і такої ж якості підходів до української держави і суспільства вже у найближчому майбутньому. Однак це майбутнє вимірюється, як мінімум, десятками років традиційних поступів. В умовах світу 4.0 нам варто говорити про значно пришвидшені темпи цього просування.

    Ситуація, яка складається зараз, зокрема, із сільською освітою, потребує невідкладних рішень в парадигмі моделі світу 4.0, а не простих авралів із закриття тих чи інших управлінських провалів. Маю на увазі низький рівень освіти сільських випускників шкіл і, відповідно, небажання юнаків і дівчат навчатись далі у сільськогосподарських вишах, з одного боку, та катастрофічну нестачу фахівців профільного напряму, що є результатом певних недоліків саме вищого освітнього процесу у державі, з іншого.

    Так, цьогоріч лише 2,4 відсотка випускників сільських шкіл змогли здати зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) на рівні 180 балів (55 відсотків ЗНО просто проігнорували). З тих, хто все ж таки наважився подати документи, студентами стали 15 відсотків.

    Сьогодні в країні працює майже 50 тисяч сільськогосподарських підприємств. З них фермерських — понад 33 тисячі. В основному (90%) вони орієнтовані на рослинництво і лише незначна частина (близько 2 %) - на тваринництво (тому розроблена спеціальна програма урядової підтримки тваринництва). І все це потребує кваліфікованого супроводу. Тобто, потреба в традиційно-галузевих кадрах сільськогосподарського спрямування в державі більш ніж нагальна. А ми маємо катастрофічну ситуацію, коли на деякі спеціальності профільні виші за держзамовленням змогли набрати від 2 до 6 студентів.



    Чи не варто нам, зрештою, комплексно подумати про мультифахове кадрове супроводження сфери (агропромисловий комплекс) і одночасно - середовищ життя, які разом «витягують» практично 14 відсотків ВВП країни? А тоді сформувати зрозумілу і доступну геостратегічну модель державно-суспільної підготовки різноформатної палітри надсучасних спеціалістів для сільського господарства і середовищ життя в сільській місцевості, запропонувавши, наприклад, підприємствам і територіальним громадам замовляти собі кадри вже зараз, а розраховуватись за їхню підготовку, скажімо, протягом 10-15 років. Подібні інвестиції знань значно розширять зони капіталізації середовищ життя на селі, які, на жаль, ще й досі сприймаються вузько і дуже обмежено, без враховування надбань сучасного світу ноосферної епохи.

    Певен, що існують і інші варіанти вирішення цих проблеми. Головне, щоб інтереси всіх зацікавлених сторін тут співпадали і базувались на державницькому ґрунті бачення майбутнього України.

    Джерело: Лівий берег

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ