Час різати «свиней»

Останнім часом взагалі не хочеться дивитися на те, що відбувається в суспільно-політичному житті нашої країни. От сидить у в’язниці Юлія Тимошенко. Висновок наразі з цього факту можна зробити лише один: коли Луценко був при владі, треба було йому саджати всіх «невигідних» - всіх, хто саджає зараз.

Відчувається, що люди, які прийшли до влади зараз, хочуть затриматися на своїх місцях якомога довше, підтягнути під себе закони, бо відчувають: якщо закінчиться їхній час, їм буде так само погано. На носі вже парламентські вибори, і ніяких пертурбацій точно не буде. Але звичайний народ вже втомився від виборів, підлаштувань, сподівань, віри в те, що прийдуть люди, які змінять життя всім на краще. Українці вже зрозуміли, що кожен з них є ковалем свого щастя: вони самі помаленьку почнуть робити свою долю. Бо сподіватись на якихось політиків, так званих слуг народу, просто немає сенсу. Іти зараз на вибори немає сенсу. Боротися за когось теж немає жодного сенсу. Досі не з’явилося постаті, за якою народу України варто було б піти.

Гурт «Ot vinta» на день народження Юлії Тимошенко співав під стінами слідчого ізолятору. Але це не через політичні уподобання. Тут думка була інша: зробити хоч так і для неї свято. Я не можу сказати, що в захваті від неї як політика. Просто це не справедливо: якщо Юлія Тимошенко сидить, то треба було б посадити і всіх інших. Чому вона одна знаходиться за гратами? Якщо розібратися, то з тої «тусовки» можна посадити ще п’ятсот чоловік.

Мені під час того виступу було дуже прикро за людей, навіть шкода було на них дивитися. Бо вони з відкритими ротами стояли і сподівалися на те, що, можливо, зараз просто візьмуть і відкриються ті грати, і з’явиться на світ сама Юлія Володимирівна. Багато хто ототожнює її з матір’ю божою або місією. Але ж це не так. Людям потрібно відкривати очі і привчати їх до того, що вони самі мають відстоювати свої права і нагадувати так званим слугам народу, що вони мають все-таки служити народу, а не користуватися пільгами чи використовувати своє становище. А наші слуги – це свині, які тільки жеруть. І прийшов час їх різати.

Різати, звичайно, то не дуже гарно. Але нам потрібно бути більш сміливими. І у «високих» кабінетах також.

Ми робимо громадське об’єднання під назвою «Діти підземелля», де будемо вчити молодь захищати свої права і бути обізнаними в сфері обов’язків і своїх, і «слуг народів». Два дні ми вже проводили благодійну акцію «Свято своїми руками» - навчали діток виготовляти сніжинки, гірлянди і тому, як ще можна прикрасити ялинку, разом вчилися співати колядки, танцювати українські народні танці. Ми хочемо в Рівному започаткувати проведення фестивалів для молоді – не просто різних музичних напрямків, а ще і зі змаганнями по паркуру, бекрейсінгу, альпінізму та іншим альтернативним видам спорту. Ми об’єднуємо навколо себе молодь.

Але для того, щоб організовувати фестивалі, знаходити площадки – потрібні знання і вміння. Хочеться, щоб молодь вчилась у нас не тільки тому, як можна проводити своє дозвілля.

Потрібно по-маленьку вчитись і працювати.

Потрібно знати свої права, обов’язки.

Навіть за час існування гурту «Ot Vinta» в країні стільки всього змінилося – ми починали ще з часів, коли Україна тільки виборола незалежність і сама «робила» собі Конституцію і вигадувала закони. Зараз молоді варто вчитися самостійно вирішувати проблеми.

Але потрібно зважати: ми – люди інтелігентні. Я – митець, музикант. І я не поділяю думки і потуги певних політичних течій, які відбивають ніс у Леніна. Адже в будь-якому випадку це витвір мистецтва, цей пам’ятник робив митець. Досі стоїть пам’ятник Муссоліні, досі стоять пам’ятники всім римським імператорам у Римі – ніхто їх не руйнував, окрім варварів.

Ми – не варвари. Нам треба бути культурними людьми. Тому і потрібно навчати молодь перед тим, щоб робити щось радикальне. Тільки так можна більш менш стилізовано рухатись вперед.