Свято Миколая – свято української традиції

Святий Миколай – римський християнський священик, один з найшановніших святих у католицькій, православній та деяких протестантських церквах. Днем вшанування вважається – 6 грудня за григоріанським календарем та 19 грудня за юліанським календарем. За переказами, Миколай звершив багато чудес за життя і після своєї смерті.

Вшанування Святого Миколая тісно пов’язане з народними традиціями, він опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків та торговців.

Це найбажаніший день у році для дітлахів. За звичаєм, напередодні свята діти пишуть листи до Святого Миколая зі своїми побажаннями і вкидають їх до поштової скриньки або кладуть за вікно і звертаються з проханням здоров’я собі та батькам. У переддень свята зважуються всі добрі та погані вчинки дитини протягом року. Відповідно, чемна дитина знайде під подушкою чи в Різдвяному Чобітку подарунок, а нечемна отримає різку – як попередження про потребу виправити свою поведінку.

Традиція Різдвяних Чобітків з подарунками, солодощами та цукерками, походить з часів Середньовіччя, коли саме на день Святого Миколая батьки презентували дітям новий зимовий одяг, а передусім взуття.

Проте, історія має неодноразові приклади намірів боротьби з образом Миколая. За часів Лютеранської Реформації в Голландії 16 століття образи святого урочисто спалювалися на багаттях в присутності дітей, яким забороняли дарувати подарунки, рівнозначно як і готувати святкові пряники на цей день.

На теренах України Святий Миколай, як і всі інші релігійні символи, витіснявся, як і всі інші релігійні символи. Згідно з постановою Комуністичної партії 1937 року на заміну йому прийшов Дід Мороз. Після декількох років заборони святкування та прикрашання новорічної ялинки (!) Дід Мороз, який мав ознаки культу карго, мав замінити вшановування Святого Миколая та Різдва. В останні роки агонії Радянського Союзу цей образ був додатково збруталізований – як образ низькопробного актора самодіяльності, що вдягає червоного кожуха та ходить в новорічну ніч по квартирах з низькосортними привітаннями, в пошуках грошової винагороди та алкогольного «причастя».

Сьогодні образ святого Миколая та традиції дарувати подарунки відроджується по усій Україні. В Російській Федерації ж, що стало особливо помітно, в переддень Нового Року розгортається боротьба проти «Американського Санта-Клауса», як ворожого символу.

В переддень Дня Святого Миколая, прийдешніх Новорічних свят та Різдва, хочеться насамперед привітати усіх та закликати до добрих думок та вчинків. Наступний 2019 рік, буде шостим роком неоголошеної, але відкритої агресії Російської Федерації проти України. Розділення суспільства та чвари і сварки, з різноманітних питань вигідні передусім нашим ворогам.

Радянська влада, а тепер Російська Федерація, в культурному плані завжди обирали стратегію заміщення автентичного – загальним, унікального – посереднім, сакрального – вульгарним. Тож, закликаю усіх згадати наші традиції та звичаї, які єднають нас з Європейським світом, відродити та шанувати День Святого Миколая. Це не заклик, відмовитися від звичного нам усім святкування Нового Року на користь іншого, це додатковий день, коли ми можемо творити чудеса нашим дітям, привітати рідних і близьких, допомогти нужденним та в переддень календарного, зробити внутрішній зріз добрих та поганих вчинків цілого року.

Веселих Свят! Віримо в майбутнє та шануймо традиції минулого!