Ігор Мірошніченко Спортивний журналіст, політик та телеведучий

Чи врятує Україну та Зеленського його власний популізм?

Чи є у влади стратегія порятунку економіки України?

«Ви хочете, аби всі сиділи вдома? Дайте їм змогу не платити за електрику та скоротіть ЖКГ платіжку»

Підтримуючи загалом жорсткі заходи щодо запровадження карантину в країні, не можу не відзначити абсолютної безпорадності президента Володимира Зеленського та його моновладної більшості й уряду перед економічними викликами, які насуваються на Україну.

Не маючи жодної стратегії щодо порятунку економіки, преЗЕдент вдається до безглуздих і шкідливих у цій ситуації заходів популізму, які матимуть зворотний ефект та, зрештою, знищать і його особистий рейтинг і, боронь Боже, українську державність.

Обіцянка про доплату 1000 гривень малоймущим пенсіонерам справила справжній фурор серед тих, на кого вона спрямована. Але при цьому притомні експерти розуміють, що гроші, необхідні для виконання цих обіцянок Зеленського, у Пенсійному фонді відсутні.

Дефіцит Пенсійного фонду зазвичай складає близько 33% і фінансується за рахунок держбюджету. Додаткове навантаження у зв’язку з «тисячею Зеленського» на Пенсійний фонд складе 10 мільярдів гривень, що близько 27% коштів фонду. І це при тому, що уряди Зе-команди – Олексія Гончарука і тепер уже Дениса Шмигаля – не поспішають виконувати пряму норму закону щодо обов’язкової індексації всіх пенсій з 1 березня!

Профінансувати всі – і старі, і нові – зобов’язання перед українськими пенсіонерами Зеленський пропонує за рахунок запозичень МВФ, хоча отримання чергового траншу допомоги сьогодні для України є не більш перспективним, ніж воно свого часу було у Януковича. Адже МВФ вимагає ухвалення жорстких «антиколомойських» санкцій і закону про ринок землі, тоді як плани “слуг”, серед яких багато підлеглих саме олігарха Коломойського, прямо протилежні. А той закон, який вони проштовхують через ВР щодо запровадження ринку землі, не має нічого спільного з вимогами МВФ. Зрештою, навіть отримання траншу навряд чи допоможе українським пенсіонерам, бо міжнародний валютний фонд НЕ ДАЄ грошей на проїдання, а тільки на підтримку та розвиток економіки.

Наступний мегапопулістичний крок, яким хизується влада – скасування сплати ЄСВ для малого бізнесу на час карантину.

По-перше, це ще одна проблема недоотримання коштів до Пенсійного фонду, діра в якому відтак сягне понад 50%!

По-друге, скасування сплати єдиного соціального внеску стосується лише самозайнятих підприємців (ФОПів), яких влада раніше обідрала своїми недолугими законодавчими ініціативами. Тоді як за кожного найманого працівника підприємці мають платити ЄСВ і надалі.

Тому «благодійність і турбота» Зеленського гарно виглядають назагал через телекартинку. Але вони абсолютно нікчемні для малого й середнього бізнесу, який практично зупиняється у зв’язку з карантином та безпрецедентною світовою економічною кризою, що зі швидкістю цунамі насувається на Україну.

Третя популістична ініціатива, якою хизується Зеленський, – скасування земельного податку. Допомога стосується більше не малого бізнесу, а середнього та промислового капіталу. Безперечно, йому також важко, але, даруйте, скасовуючи земельний податок, преЗЕдент вчиняє як злодій, бо розпоряджається коштами місцевих бюджетів.

Уявіть, якби Зеленський скасував, наприклад, орендну плату за вашу квартиру, яку ви здаєте у найм третій особі?!

Земельний податок – це власність територіальних громад, до яких центральні органи влади не мають ніякого стосунку! Якщо преЗЕдент його скасовує – держава має пропонувати компенсатори. Втім, уряд на чолі з новим прем’єром Шмигалем заходився розробляти компенсатори не місцевим громадам і не простим українцям, а, як і очікувалося, олігархам.

Уже в перші дні свого прем’єрства колишній менеджер ДТЕК Шмигаль запропонував запровадити 65-відсоткове мито на російські вугілля та електроенергію, в чому «слуги Коломойського» вбачають прямий лобізм економічних інтересів Ріната Ахметова.

Тим часом, про лобізм інтересів простих українців – ні пари з вуст. Те ж саме стосується й національних інтересів держави.

Здавалося б, страшна пандемія коронавірусу дає всі підстави команді Зеленського нарешті згорнути абсолютно шкідливі з точки зору геополітики перемовини з Путіним, ізолювати окуповані території, де вирує безконтрольна епідемія, припинити сполучення з Росією, а замість популістичних обіцянок виплачувати пенсії всім та скрізь і відбудовувати зруйновану ворогом інфраструктуру Донбасу коштом українських платників податків – зосередитися на подоланні внутрішніх викликів та проблем. Але офіс президента вустами його керівника Андрія Єрмака продовжує нести маячню щодо евакуації всіх хворих на коронавірус із території ОРДЛО на підконтрольну Україні територію. Водночас вони готують «миротворчі» платформи на базі Мінська з терористами, а «сівохи» у статусі радників секретаря РНБО вперто й безкарно пхають кремлівські наративи в український інформаційний простір.

Якби Зеленський бодай на йоту був державником – нинішні виклики часу дали б йому унікальний шанс пояснити проросійській частині своїх виборців непопулярні для них кроки, які зберегли б державність та унеможливили подальший вплив ворога на внутрішню політику в Україні. Проте він досі нічого не зрозумів. Не переосмислив. І сподіватися на переродження Зеленського, яке свого часу пережив Порошенко – марна справа.

Стрес-тест, який переживає людство та разом із ним Україна, дає підстави говорити про невиліковну совкову ментальність і комплекс меншовартості президента Зеленського.

Разом із тим він демонструє свою глибоку й безповоротну залежність від олігархів, забаганки бізнесу яких для преЗЕдента є пріоритетнішими, ніж потреби простих українців. Інакше розмова з ними закінчилася б не призначеннями на ключові посади представників металургійно-енергетичного магната та латифундиста, а запровадженням справді дієвих, відчутних для кожного громадянина заходів на подолання страшної економічної кризи.

Ви запитаєте, яких саме? Ну хоча б скасування плати за електроенергію та воду для населення на час карантину. Або принаймні, запровадження безоплатних лімітів води й електрики на кожного.

Ви хочете, щоб українці ретельно мили руки? Спустіться на землю й усвідомте, пане преЗЕденте, що вода в крані коштує немалих грошей, на яких збагачуються ті, хто вчасно прихватизував міські й обласні водоканали.

Ви хочете, аби всі сиділи вдома? Дайте їм змогу не платити за електрику та скоротіть ЖКГ платіжку. Бо цілодобове перебування у квартирах, хай як це несподівано звучить для власника маєтків у Італії та офшорів на Кіпрі, також коштує дорого для наших зубожілих зусиллями влади громадян.

Не дякуйТЕ за поради. ДумайТЕ про порятунок. Якщо не українців, то свій власний, бо розплата буде неминучою і жорсткою.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: