Федералізація. Чому це небезпечно?

Федералізацію країни провести можна дійсно лише за якихось певних, об’єктивних умов. Прикладами федералізації є, наприклад, Бельгія, в якійсь частині Російська федерація, коли права суб’єктів федерації, було надано колишнім областям і краям. Але для унітарної держави, такої як Україна, якщо подивитися на європейський досвід, то об'єктивних передумов для федералізації звичайно немає.

Конституційний Суд у всій своїй практиці, починаючи з 97 року і до останніх днів, стояв на позиціях унітарної держави. Справа в тому, якщо навіть вести мову про федералізацію країни, то обов’язково проект відповідних змін повинен потрапити до конституційного суду, який відповідно до статті 157 повинен дати висновок про те, чи не передбачають зміни до Конституції скасування чи обмеження прав і свобод людини та громадянина, чи не спрямовані на ліквідацію незалежності або на порушення територіальної цілісності України.

Федералізація це, безсумнівно, великий ризик, великий виклик для суспільства, для держави. Вона якщо і може проводитися, то лише тоді, коли на певному етапі розвитку будуть створені передумови, коли це не буде загрожувати ні правам і свободам громадян , ні територіальній цілісності, ні незалежності України.

Якщо ж федералізація в тій чи іншій мірі буде посягати на ці цінності, то ясно, що ніколи така федералізація не може бути реалізована.

Сьогоднішня ідея федералізації має чисто політичний і спекулятивний підтекст. З правової точки зору передумов для федералізації немає, тим більше виникає серйозна загроза територіальній цілісності України. Адже не зупиняються розмови за кордоном, в деяких навіть країнах Європейського Союзу, за відторгнення в України частини її території. Зокрема окремі партії в сусідніх країнах ЄС вимагають відторгнення від України Закарпаття, Буковини, частини Одеської області. Тому, звичайно, з федералізацією в цих умовах виступати це дуже небезпечно.