Новий Виборчий Кодекс: його новації та нюанси

Нарешті емоції дещо вщухли і ми більш тверезо можемо придивитися до нового Виборчого Кодексу. У цифрах це 4568 поправки, 17(!)-ти разове голосування, і 230 – «ЗА».

Виборча система з відкритими партійними списками це та «манна небесна», до якої прагнуло суспільство, і яка нарешті стала реальністю.

Основними новаціями цього кодексу є:

• персоніфіковане голосування, тобто партія утворює загальнодержавний список, який ділиться на 27 регіональних, де має бути не менше 5 кандидатів, які конкурують між собою (до того ж у місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і т. д. кожного виборчого списку кандидатів має бути не менше 40% протилежної статі);
• 27 регіональних виборчих округів приблизно збігаються з областями, з певними уточненнями: Кримський округ вливається в Херсонський, Київ розділяється на два, і також окремий округ буде в Дніпрі;
• бюлетень ділиться на 2 поля. У верхньому полі ми вписуватимемо номер партії (при чому заповнення цього пункту є обо’язковим), знизу ж зазначається номер кандидата в регіональному партійному списку (це поле не є обов’язковим для заповнення);
• визначається загальнодержавна виборча квота, яка забезпечує однакову «ціну» мандату, послаблюючи при цьому вплив підкупу та адмінресурсу;
• на місцевому рівні нова виборча система, аналогічна до Парламентської, застосовується на виборах депутатів Верховної Ради Криму, обласних рад, міських рад міст, у яких кількість виборців перевищує 90 тисяч жителів;
• на виборах мерів пропонується застосувати систему абсолютної більшості 50%+1 голос, а на виборах депутатів сільських, селищних, районних, міських ради (в містах, де виборців менше 90 тисяч жителів) – використовується система відносної більшості в багатомандатних округах.
• удосконалюється законодавче регулювання передвиборної агітації;
• передбачена інтернет-процедура зміни місця голосування.

Однак, явно недопрацьованими залишаються як мінімум такі аспекти як залишення 5%-го бар’єру, що в принципі знижує репрезентативність інтересів населення, які є прихильниками менш рейтингових партій.

Не прописано чітких механізмів щодо ліквідації «технічних партій», які потім продають свої місця у виборчих комісіях.

Є потенційна небезпека зростання кількості недійсних бюлетенів (за рахунок новизни виборчої системи). Необхідно буде проводити довготривалу інформаційну кампанію та якісне навчання членів комісій, і основним «головним болем» комісій стане підрахунок голосів та встановлення результатів.

Також є великою небезпекою внутрішньпартійна конкуренція, коли з 5 кандидатів може бути лише 1 справжній, а інші чотири – технічні, тобто може відбуватися простий підкуп власних однопартійців.

Виборчий Кодекс набирає чинності з 1 грудня 2023 року, однак чергові парламентські вибори мають відбутися у жовтні того ж року, що створює небезпеку їх проведення ще за старим законодавством.

Новий Виборчий Кодекс було прийнято дещо «в спішці», адже Верховна Рада VIII скликання вже завершує свою каденцію, і тому вже було приийнято цей документ. Однозначно це крок вперед, однак необхідно більш детально прописати різні технологічні нюанси, адже як то кажуть, диявол криється в деталях.