Якісних перетворень України не буде, ресурсу в чинної влади для цього немає

2020-й увійде в історію і країни, і планети як поганий рік. Понад 80 млн тих, хто перехворів, майже 2 млн померлих – це справжня глобальна катастрофа. Приватним її наслідком стала гостра ломка від неможливості, як раніше, вільно переміщатися за межі України. Важко відвикати від свободи.

Найважливішими для близьких меж подіями стали вибух антилукашенківських протестів у Білорусі, різке посилення режиму на тлі закріплення вічного статусу Путіна в Росії і розгром Вірменії в Нагірному Карабасі, де Туреччина відкрито і переконливо допомогла Азербайджану. Усі ці події матимуть серйозні довготривалі наслідки.

Усередині країни за рік головним стало чітке відчуття меж можливостей Володимира Зеленського та його «слуг». Жодних обіцяних якісних перетворень країни не буде, внутрішнього ресурсу у чинної влади для цього немає. Але вичерпано потенціал і старих політичних проєктів, представлених Медведчуком, Порошенком і Тимошенко, а переконливі нові так і не з'явилися.

Мало того, «Голос», із яким пов'язували стільки надій, остаточно затих. Старе мертве, нове не народилося, і відчуття пов'язаної із цим громадської й політичної кризи – основний підсумок 2020-го для України.