рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Чи готові українці щомісячно віддавати частину свого доходу на відбудову Донбасу?

    • Андрій Любка

      Український письменник

    • Розсилка
    Чи готові українці щомісячно віддавати частину свого доходу на відбудову Донбасу?

    Серед наших ЗМІ майже непоміченою пройшла новина про те, що з 2021 року Німеччина планує скасувати особливий різновид податку – так званий «внесок солідарності»

    Щоб не переповідати її, процитую за Deutsche Welle: «Фактична відмова від податку «є знаком успіху возз'єднання Німеччини», заявив міністр фінансів країни Олаф Шольц. Від сплати внеску звільнять приблизно 90 відсотків платників податків. 3,5 відсотка будуть, як і раніше, платити його в повному обсязі, ще 6,5 відсотка – частково, в залежності від їхнього доходу.

    «Внесок солідарності» був особливим податком, запровадженим після возз'єднання Німеччини з метою відновлення нових федеральних земель (території колишньої НДР). Він становив 5,5 відсотка від корпоративного та прибуткового податку і лише в 2018 році приніс до німецького бюджету 18,9 мільярда євро».

    Цікаво перечитувати цю новину в нашому контексті, думаючи про різноманітні мирні ініціативи й проєкти реінтеграції зруйнованого війною Донбасу під контроль Києва. Соціологічні опитування засвідчують, що більшість українців виступає за повернення окупованих територій в склад України. Придивімося до цього патріотичного пориву в світлі німецького досвіду об’єднання держави.

    Варто нагадати, що станом на 1989 рік Східна Німеччина уже не була зруйнована війною, просто рівень її інфраструктури й промисловості на світлові роки відставав від капіталістичної Німеччини. Саме тому аж до 2021 року доводиться збирати десятки мільярдів дойчмарок і євро на те, щоб «зрівняти» рівень розвитку й життя в обох частинах країни.

    Візьмімо також до уваги, що ці 32 роки капіталовкладень не забезпечили повного вирішення проблеми нерівності в розвитку двох частин Німеччини. До наших днів західний Бундес живе краще, гарніше й багатше, ніж східні реґіони. Найпечальніше, що поділ помітний не лише в рівні доходів, а й у політичних уподобаннях – кожні вибори фіксують лінію розділу між двома давно об’єднаними половинами Німеччини.

    Українську ситуацію ускладнює і той факт, що нам не просто пропонують забрати частину окупованих територій (бо ж про Крим ніхто, навіть українська влада, вже й не затинається!) в склад держави, а ще й прийняти їх на російських умовах. Тобто визнати тамтешні політичні «еліти», не переслідувати терористів і вбивць, дати цим реґіонам право блокувати українську зовнішню політику, погодитися на особливе трактування історії (культ Пабєди, ґєорґієвскіє лєнти) й дозволити урядувати російською мовою. І за весь цей коктейль ще й заплатити з бюджету України, тобто нам з вами.

    Цікаво, чи відбулося б об’єднання Німеччини, якби східні реґіони вимагали залишити Штазі, совєтські окупаційні війська, а своїх комуністичних босів штовхали б у об’єднаний уряд? І чим би закінчилося таке об’єднання?

    Приклад німецького «внеску солідарності» показує, що об’єднання й реінтеґрація – це не тільки про гасла й патріотизм, а передусім про калькулятор і чітко прописані умови. І все одно це не гарантує ідеального результату навіть через тридцять років.

    Наразі в нас ні грошей, ні калькулятора, ні розуміння необхідності чіткого формулювання умов такого об’єднання. Поки ми не підписали угоди й не піддалися на різноманітні «формули Штайнмаєра», всі нас годують обіцянками і запевняють, що відбудову Донбасу й майбутню стабілізацію реґіону оплатять Захід і Росія. Але насправді цей «медовий період» протриває від сили рік, після чого у світу знайдуться нагальніші проблеми в Ніґерії чи Гватемалі.

    Тому цікаво би почути відповідь українців на питання: чи готові ви впродовж 32 років сплачувати своєрідний «податок на соборність» — 5,5% вашого доходу щомісячно на відбудову Донбасу?

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Володимир Цибулько
    Володимир Цибулько

    Український письменник

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Олексій Арестович
    Олексій Арестович

    військовий експерт

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Іванна Климпуш-Цинцадзе
    Іванна Климпуш-Цинцадзе

    Народний депутат

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ