Створюємо запас міцності на шляху до перемоги

На цьому етапі і з кожним днем надалі все більшу роль гратимуть такі чинники як економіка, логістика, якість забезпечення військ та здатність до розвитку навіть під час активної фази бойових дій. Вони мають працювати на посилення нашої армії, яка діє самовіддано і професійно.

Наведу один приклад, який ілюструє підхід Міноборони.

Усі пам’ятають, наскільки непростою була ситуація з забезпеченням шоломами та бронежилетами у березні та квітні. Згідно з даними, які мені доповідали, на весь київський гарнізон минулої зими офіційно перебував у резерві… один шолом. Стартувати довелося саме у такій реальності.

Станом на 17 листопада 2022 року Міністерство оборони не тільки забезпечило поточні потреби Збройних Сил України, але й сформувало і вже пару місяців підтримує для армії резерв у вигляді понад 200 тис. бронежилетів і понад 100 тис. шоломів.

Це при тому, що відбувається постійний рух – забезпечуються нові підрозділи, здійснюється заміна тощо. Резерв буде поступово зростати відповідно до запитів ЗСУ. На цей результат вже можна спиратися.

Проте результат не тільки кількісний.

Взимку 2022 року українські виробники бронежилетів були спроможні виготовити 3-5 тис. одиниць броні на місяць. Що абсолютно не відповідало запитам військових.

Коли виникла необхідність швидко забезпечувати армію, чисельність якої вибухова зростала, Міноборони довелося активно працювати на зовнішньому ринку, імпортувати. З метою диверсифікації було укладено десятки контрактів. Ми також зверталися за допомогою до міжнародних партнерів. Велику допомогу тоді надали наші громадяни, волонтери.

Це рішення підходить для екстремального часу, але стратегічно ситуацію треба було змінювати. По-перше, щоб не залежати від зовнішньої кон’юнктури. По-друге, щоб спрямовувати кошти в українську економіку. Адже потреби оборони ми можемо фінансувати тільки тими коштами, які заробляє українська економіка.

Саме тому ще весною Міноборони зробило усе від нас залежне і навіть більше, щоб українські виробники бронезахисту змогли зберегти і наростити виробничі потужності. Станом на зараз ситуація така.

По-перше, наступного року Україна буде здатна самостійно забезпечити усі потреби сил оборони у бронежилетах та шоломах. Імпорт за необхідності може стати точковим доповненням.

На столі переді мною - екземпляри шоломів і бронежилетів українського виробництва, які відповідають 4 та 6 класу захисту за стандартами НАТО.

Підкреслюю. Те, що ви бачите – не імпортовано і далі зібрано-зшито. А вироблено. Від сталевих і керамічних плит до тканини, фурнітури, спеціальних ниток тощо.

Наразі в Україні відсутня можливість виробляти тільки один специфічний компонент, оскільки немає відповідних технологій у хімічній промисловості. Впевнений, з часом і цю проблеми вітчизняний бізнес вирішить.

По-друге, наші виробники не тільки виконували замовлення для Міноборони, але й експериментували, створювали нові зразки, підвищували якість. Зокрема, розроблено бронежилет спеціально для наших захисниць з врахуванням антропологічних особливостей, з засобами для перерозподілу навантаження тощо. Йому немає аналогів. Після завершення циклу випробувань він піде у війська.

Так само зараз тестується бронежилет 6 класу захисту з керамічними плитами і низкою новацій, які знижують навантаження на спину і дозволяють одним рухом швидко скинути захист. Він легкий і надійний. Переконаний, що ці продукти мають потенціал стати конкурентними на міжнародному ринку.

Тобто під час активної фази війни ми стали де-факто незалежними в одному з важливих елементів забезпечення наших воїнів.

Ми намагаємось застосовувати подібну стратегію скрізь, де це обґрунтовано. Щоб Україна максимально спиралася на свій потенціал і розвивала його. У першу чергу – у процесі забезпечення озброєнням та військовою технікою.

Зокрема, Міноборони ініціювало та забезпечило ухвалення рішення Уряду, яке значно спростило процес випробування та прийняття зразків на озброєння чи постачання.

Наступним кроком буде перегляд усіх існуючих ДКРів (дослідно-конструкторських розробок), щоб залишити фінансування тільки тих, які дійсно зорієнтовані на результат. А також зміна підходу до реалізації ДКР.

Щоб вони не перетворювалися на безкінечний процес, який може тривати десятиліттям і підтримуватися тільки тому, що на нього вже колись були витрачені кошти, а закрити – це взяти на себе відповідальність.

Я готовий брати на себе цю відповідальність, щоб забезпечити потрібну динаміку. Інакше ми будемо залежні і приречені наздоганяти навіть там, де спроможні бути лідерами.

Ми вдосконалюємо логістику, у тому числі – через впровадження натівської програми Logfas.

Ми детально пояснюємо логіку наших дій партнерам і будуємо систему проектів підтримки не середній та довгий терміни. Це залучає економічний потенціал вільного світу на користь України. Росія на цьому полі програє.

Попереду дуже непростий період. Ворог вдається до терору, щоб спричинити гуманітарну кризу. Але баланс вже змінився. Росія приречена на поразку. Україна обов’язково переможе.

Працюємо над тим, щоб світ сприйняв українське бачення перемоги, і вона настала якомога швидше.

Все буде Україна!