Пане Янукович, ви забули про антикорупційні обіцянки!

Підстави для росту рівня корупції закладені не вчора, а 20 років тому. З радянського часу нам дістався роздутий бюрократичний апарат, багато чого чиновники робили на свій розсуд. Погано те, що відсутній громадський контроль. Кожен президент і прем’єр, приходячи до влади, оголошує боротьбу з корупцією своїм приорітетом, і Янукович не виключення. Другий свій указ він присвятив створенню Національного антикорупційного комітету, але за два роки боротьба з корупцією зводилася до паперової роботи. Є багато хороших паперів, але до їх виконання не дійшли руки.

Позитивно те, що прийняли державну антикорупційну програму. Але вона не виконується через те, що не виділяються кошти, також можна сказати, що координація програми дуже слабенька, все зводиться умовно кажучи до квартального звітування. Другий позитивний крок – це оновлення нормативної бази, що покликана зробити удар по корупції, але є одна важлива кома, яка все псує. В минулому році Конституційний суд ухвалив рішення, що декларування видатків не є конституційним через технічну помилку в законі, тому ця норма чекає 2013 року. В нас одна рука підписує правильні закони, а друга швиденько шукає, як їх не виконувати.

Щоб всі ці антикорупційні закони виконувались варто було б зробити три кроки. Перший заключається в тому, щоб зробити максимальну децентралізацію моделі управління і перевести більшу кількість послуг та спілкування з чиновниками в інтернет. Простіше кажучи, зробити електронне врядування не на папері, а в ІТ-системах. Це дозволить чітко відстежувати все, що відбувається і система на 30-40% стане прозорішою лише в управлінні. Друге, нам потрібна спеціальна інституція, яка буде чітко стежити за непідкупністю чиновників, але інституція ця має бути з незалежним бюджетом і кадрами. Третій крок - доведеться по звільняти половину чиновників, щоб державний апарат став меншим і більш гнучким. Варто ще виділити четверте, як можна більше інформації має стати публічною, для громадськості має стати доступним реєстр корупціонерів.

Якщо буде конкурентність політичних середовищ, бізнес команд, то рівень корупції буде зменшуватись. Якщо ж буде повний моноліт, то ми повернемося в часи Брєжнева і будемо пам’ятати епоху нинішньої владної команди, як повернення до 1970-х років.

Можна абсолютно стверджувати, що антикорупційна програма президента з якою він йшов на вибори закінчилася зразу, як тільки перестали існувати політичні опоненти. Але не через те, що він хотів їх посадити, а тому, що тепер немає кому вказувати президенту на його ж обіцянки, гідних суперників майже немає.

Нагадаємо, 5 грудня міжнародна організація Transparency International оприлюднила щорічний індекс сприйняття корупції. В рейтингу складеному цьогоріч Україна зайняла 144 місце. Загалом було оцінено 176 країн. Оцінювання проводилося за стобальною шкалою, Україна отримала 26 балів. Менший бал відповідає більшому рівню корупції. Крім України 26 балів отримали Сирія, Папуа-Нова Гвінея, Конго, Еритрея. Transparency International називає показник менший 30 балів «ганьбою для нації». Варто відзначити, що минулого року показник України був кращий і складав 27,5 бали.