Волинська трагедія. Реконструкція безумства

Як з’ясовується, є на світі речі, що навіть не снились філософам. Думаю, що відомий французький філософ Мішель Фуко, який написав докторську дисертацію Folie et déraison. Histoire de la folie à l'âge classique («Безумство і глупота: історія безумства в класичну епоху»), яка пізніше стала світовим бестселером, навіть не припускав, що філософська сентенція, яку він створив, вирветься з платонівського світу ідей, апріорних міркувань, основних вартостей, духовного й інтелектуального буття і матеріалізується у вигляді спектаклю «Волинська Різня», розіграного історичним колективом, що здійснив цю реконструкцію в Радимно (містечко над Сяном).

Під час парламентських дебатів, стосовно ухвалення резолюції Сейму з приводу 70-ї річниці Волинської різні - яку ці дебати, що з прикрістю мушу відзначити, переважно принижували як розумово, так і морально – головуючий Януш Палікот у своєму виступі виголошеному голосом відповідним до моменту і ситуації, аргументував позицію негативного ставлення до «волинської» резолюції , яку представила його парламентська фракція Руху Палікота. Спираючись на практичний розум Палікот стверджував, що з моральних засад не братиме участь у парламентському голосуванні, а також закликав польських патріотів – католиків, не забувати настанови польських єпископів. Палікот нагадав, що з важкою історичною спадщиною, ми, поляки, даємо собі ради, пробачаючи і просячи про пробачення.

На жаль, жоден редакційний пес, що накульгує на ногу, у впливових чи менш впливових медіях, які формують громадську думку, не загарчав з приводу цього висновку. Скидається на те, що голос польських єпископів, який доводить «ПОРП –івських» апаратників до люті, в ІІІ Речі Посполитій так само невигідний для справжніх патріотів із «Права і Справедливості», «Громадянської Платформи», «Союзу Демократичних Лівих Сил», «Солідарної Польщі»,«Польскої Народної Партії».

Не здивуюся потім, якщо наступна реконструкційна група підготує реконструкцію отруєння газом і спалювання євреїв в крематорії Собібору, а ще якась чергова відтворить трагедію в Єдвабні, чи міжнародна група реконструюює вибух атомної бомби над Хіросімою.

Реконструкція безумства, яка здійснюється історичними реконструкційними групами, яка вже по суті є помилковою грою homo ludens, може виявитися польським експортним хітом на ринку ідіотських ЗМІ глобального села. «Pecunia non olet» - «Гроші не пахнуть», але чи підходить для отримання прибутку інтелектуальна проституція, що сочить націоналістичним соусом?

Особливо у державі, в якій 50 відсотків громадян хизується вищою освітою?

Публікацію «Wprost» переклав Володимир Олійник