Іншої Росії не буде. Тому...

Вчора розповів своїй заокеанській аудиторії про те, як Росія привітала нас із Днем Незалежності. Про те, що 24 серпня сигнал повітряної тривоги лунав 189 разів, що окупанти обстріляли 58 українських міст. І зазначив, що не треба списувати все на Путіна. Що це Росія така, хоч би хто був там при владі.

Може, хто й забули, але вже на другий день після проголошення нашої Незалежності, 26 серпня 1991 року, прес-секретар тодішнього «хорошого» в очах Заходу президента Бориса Єльцина зробив на адресу України погрозливу заяву: «...у випадку припинення союзницьких відносин Російська Федерація залишає за собою право порушити питання про перегляд кордонів».

А 28 серпня до Києва прибула делегація на чолі з віце-президентом РФ і, до речі, нашим «землячком» Олександром Руцьким. Метою візиту посланців тодішньої «демократичної» Росії було схилити українське керівництво до підписання нового... союзного договору.

Колись давно – в глупу радянську ніч – київський школяр і мій товариш юності Леонід Кисельов написав мудрий рядок:                    

Це те, чого досі – через шістдесят років – на жаль, ще не втямили багато хто з політиків.

Погрози «демократів» доби Єльцина були прологом до війни, розв'язаної Путіним. Іншої Росії не було і не буде. Повторю те, що з перших днів війни казав своїй заокеанській аудиторії: – Спробуйте заплющити очі і уявити глобус без Росії. Правда, гарно?