Танкова атака з боку росіян приречена на провал

Спочатку – дві важливі інформації.

Збройні Сили України мають достатньо протитанкових засобів для відбиття агресії з боку РФ. Про це заявив головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний.

«Ворог також має добре зрозуміти: у нас достатньо протитанкових засобів, в тому числі – вітчизняного виробництва, що показують себе дуже добре. До цього – ми отримали достатню матеріально-технічну допомогу у вигляді тих самих Javelin. Скажу так – усім вистачить… У тому, що стосується випробування Javelin – нам було цікаво на це дивитися, особливо після широкої реклами з боку Російської Федерації щодо наявності «дахового» захисту від цих систем. Ми спроєктували такий захист та провели стрільби. Як ви бачили, результати були чудовими, але вже зовсім сумними для російських танкістів. Для російських танків на сьогодні не існує жодного захисту або перешкод, які б не міг подолати Javelin».

Військовим льотчикам України з січня 2022 року підвищили зарплати на серйозну суму – від 10 до 16 тисяч гривень у рамках першого етапу збільшення грошового забезпечення у ЗСУ. Міністр оборони Олексій Резніков заявив, що розвиток військової авіації і протиповітряної оборони є одним з головних пріоритетів. Резніков зазначив, що пілоти отримуватимуть «конкурентні виплати не тільки в середньому по економіці, але й зіставні з колегами в інших відомствах сектору національного безпеки та оборони».

Обидва повідомлення – оптимістичні, заспокійливі. Проте спробуймо бодай у загальних рисах проаналізувати, що стоїть за ними, про що не було сказано

Той самий генерал Залужний вельми слушно нагадав, що Україні протистоїть не стотисячне, а мільйонне військо Російської Федерації. І нехай усе воно не буде введене в дію (це неможливо, виходячи з багатьох чинників), але живої сили у противника чимало. А ще ж можна призвати мільйон резервістів, нехай їхній рівень підготовки і буде значно нижчим…

А тепер про танки. Як повідомив генеральний конструктор-генеральний директор КБ «Луч» Олег Коростельов, з 2018 року, коли протитанкові ракетні комплекси українського виробництва «Стугна-П» і «Корсар» почали масово постачатися в ЗСУ, війська отримали декілька сотень пускових «Корсарів», декілька сотень пускових «Стугна-П» та близько 7 тисяч ракет.

За оцінками низки західних експертів, ПТРК «Стугна-П» має не меншу ефективність, аніж знаний у світі ПТРК «Javelin», при тому, що «Стугна П» значно дешевша. А тому танкова атака з боку т.зв. «Л/ДНР», які мають у сумі близько півтисячі танків і тисячу одиниць іншої бронетехніки, приречена на провал

Але поставмо запитання: а якщо тамтешні збройні формування, які напряму підпорядковані російському командуванню і мають у своєму складі російських офіцерів і спеціалістів, одержать із московського «воєнторгу» ще кілька тисяч танків? Така можливість існує, адже Росія має понад 3000 танків у строю і понад 10 тисяч на консервації. Посадити ж у ці танки можна резервістів із розрахунку на їхнє «повне використання і списання» впродовж одного-двох боїв, як це робилося свого часу у Червоній армії. Чи вистачить тих ракет, які залишаться після відбиття атаки такої орди, на прикриття інших танконебезпечних напрямів? Однозначно – ні.

Потрібно замовляти ще кількасот пускових установок і тисяч 10 ракет. А цього, наскільки відомо, не робиться. Чому? Щоб не викликати роздратування у Путіна?

Крім того, є ще Білорусь; армія Лукашенка має близько 600 танків, майже 2000 бойових машин піхоти різних модифікацій і близько 300 самохідних гармат. Якщо буде використана бодай половина з цих сил, для протидії знадобиться кілька сотень пускових ПТРК і кілька тисяч ракет. Є вони в резерві ЗСУ? Немає. Можна зарадити справі? Так, якщо запустити відповідні виробництва на роботу у три зміни з безперебійним фінансуванням.

Чи є для цього ресурси? Безперечно. Цього року запланована до спорудження в рамках «Великого будівництва» перша черга нової Київської окружної дороги завдовжки 18 км, вартістю 5,4 млрд. грн.

Цей шматок дороги Київ ніяк не розвантажить, отже, його спокійно можна відкласти на потім, а на вивільнені кошти забезпечити ЗСУ майже шістьма тисячами протитанкових ракет

А тепер про льотчиків. Виявляється, у льотного складу ЗСУ були найнижчі зарплати серед офіцерів усіх силових структур. У ВПС це називають однією з головних причин звільнення пілотів. Представник командування ВПС Олег Гавриленко говорив, що у 2019 і 2020 році звільнилося близько 140 осіб із льотного складу, а у 2021 році планували звільнитися ще 40 осіб. У більшості випадків пілоти йдуть до МВС, де зарплати льотного складу значно вищі. Що ж, добре, що не в охоронці чиїхось вілл…

Але хто відповість за те, що грошове забезпечення у ЗСУ не підвищували вже понад два з половиною роки? І за те, що його 2022 року робитимуть вельми вибірково, натомість лише на 2023 рік заплановане підвищення грошового забезпечення всьому особовому складу української армії та флоту (яке, втім, майже гарантовано буде «з’їдене» інфляцією)?

Хто у нас увесь оцей час був (і є донині) Верховним головнокомандувачем і хто не раз у «відосиках» висловлював своє піклування про героїчних захисників Вітчизни?

Узагалі, військова авіація – це слабке місце України. У правління Януковича, за моєю інформацією, боєздатними залишилося буквально кілька літаків. Зараз чимало бойових літаків відновлено та модернізовано. Проте ЗСУ конче потребують не лише різноманітних безпілотників, а й сучасних винищувачів і винищувачів-бомбардувальників. Чи робиться щось для цього? Так, ідеться про дорогі речі. А часом про дуже дорогі.

Проте без них розрекламована побудова шляхів у рамках «Великого будівництва» годитиметься у разі кризових ситуацій лише для полегшення пересування російських танків…