Сергій Тихий Журналіст

Про зустріч президента з блогерами

Активна частина українського суспільства настільки довго і терпляче чекала, поки з нею якимось іншим, ніж це у нас заведено, способом поспілкуються, що те, як це було врешті-решт зроблено, дивує, скажемо так.

Наприклад, я реально знаю людей, які б дуже хотіли дізнатися, про там йшлося, але у них немає часу, а у когось і навичок, аби це зробити. Отаке перше враження від новини №1. Не знаю, чи саме на це розраховували організатори, але сумніваюся. Тепер – інші враження по порядку.
  1. Повторюю, не зовсім зрозумілий формат зустрічі, якщо не враховувати версію про потребу «душу відвести». Навіщо вона? Розголос взагалі не передбачався»? А може, розрахунок на те, що запрошені блогери рознесуть по своїм спільнотам? Втім, не знаю, який це може дати суспільний ефект в нашому просякнутому «зрадоістерикою» інформаційному полі. Мені здається, що класичні масові ЗМІ були б тут набагато ефективніші. Але де вони, у Ахмєтова з Коломойським?
  2. Взагалі, за яким принципом підбиралися учасники? Те, що пишуть про їхню «різність», скоріше за все стосується сфери зацікавленностей. Так, тут вони насправді різні – економіка, армія, інформаційна сфера… Але більшість з них, у мене склалося таке стійке і аргументоване враження, мають одну спільну рису – загалом лояльне, приязне ставлення до президента Порошенка, якого вони і не приховують. Ні, це не кримінал, може бути і такий критерій. Чому ні? Тільки тоді знову те ж саме запитання: наскільки ефективним є цей захід для комунікації з усім суспільством?

  3. Схоже, на зустрічі багато говорилося про відсутність адекватної «підсвідки» кроків влади. Втім, медійне підкреплення того, що відбувається в Україні, критикується уже три роки з гаком. Це «нагорі» помітили лише зараз? Тоді дуже сумно. Помітили раніше і все залишалось так як є? Ще сумніше… 
  4. З двох постів блогерів зробив висновок, що президент виступає проти скасування мажоритарної складової у виборчому законодавстві. Запитання: чому про настільки важливу для суспільства річ, ми дізнаємось у такий, трохи незвичний і не всім доступний спосіб. Це вже не кажучи про те, що прийняття нового Закону – це один з пунктів Коалійційної угоди. 
  5. У попередньому пункті - лише один такий приклад, коли просідає логіка паблік-рілейшенз. А назагал, хотілося б більшої щирості з, перепрошую, електоратом, з реально ключових питань. Власне про те і мова всі три роки.
  6. З 16 блогерів-учасників, чиї пости мені на цей момент вдалося прочитати, лише 4 пишуть українською мовою. Звісно, я не думаю, що їх так спеціально підбирали. Будемо вважати, що це доволі точна оцінка частки державної української мови в дискурсі про нагальні проблеми держави Україна. Переконаний, що переважна більшість учасників розмови у президента на таке взагалі не звертають уваги. Не коментую.
  7. Те, що така зустріч відбулася, уже добре хоча б тому, що це реально новий формат комунікації з президентом. Будемо вважати, що це перемога.
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: