В чому полягає вихід з кризи для української економіки

Сьогодні глобальна світова економіка (на чолі з розвинутими країнами і ТНК) у кризі через відсутність у людства адекватного платоспроможного попиту на вироблену нею продукцію і послуги. Криза перевиробництва.

Вихід з кризи для світової економіки полягає у зменшенні виробництва товарів і послуг до рівня реального платоспроможного попиту. За цим йде банкрутство великої кількості виробництв і країн, збідніння широких верств населення, що є небезпечним для існуючого світоустрою. Тому зараз, насичуючи грошима фінансовий ринок, надуваючи фінансовий міхур до неймовірного масштабу, ЦБ основних країн світу реально обезцінюють свої грошові одиниці, роблять їх фейковими, а виробництва, особливо ТНК, слідом за ними фальсифікують товари з використанням нових технологій в інформатиці, генетиці, хімії і т.п., виробляючи своєрідні товарні фейки. Це повільний шлях реального збідніння людства. Проте ймовірність прориву фінміхура і лавинного його здуття залишається. Глобальний характер кризи формує перед суб’єктами цієї кризи виклик, який носить характер фрустрації.

У нас, в Україні, протилежні обставини. Наша економіка в кризі не через відсутність в українському суспільстві платоспроможного попиту, адекватного виробленому нею обсягу продукції (хоча наші фейкові керівники сильно опустили нашу платоспроможність). Економіка в кризі через її неспроможність ВИРОБЛЯТИ необхідний суспільству набір товарів і послуг. Це стосується і життєво необхідних йому продуктів промисловості.

Вихід з кризи для української економіки полягає у створенні НАМИ, УКРАЇНСЬКИМИ ГРОМАДЯНАМИ, виробничих потужностей для виробництва суспільно корисних товарів, послуг, на які реально існує платоспроможний попит українського суспільства, в належній організації УКРАЇНСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА. Цей попит сьогодні задовольняється імпортом, в тому числі неякісним, а то й шкідливим для людей, або таким самим за якістю набором товарів і послуг наших виробників. Але це криза підйому, криза росту ЕКОНОМІКИ нашої країни. Наш виклик – це виклик росту, не фрустрації.

Зрозуміло що перед персоніфікаторами глобальної економічної кризи і персоніфікаторами української економічної кризи стоять різні виклики і, відповідно, різні мають бути відповіді на них. РІЗНІ. Тобто ми мусимо своїми мізками, серцем і руками долати цю кризу, а не слухати радників з того світу, який має інший ніж ми виклик.

Источник: Facebook