Лист із тюрми №4. Справедливість є?

Кучму викликали в ГПУ по справі убивства Гонгадзе. Це стало подією №1. І хоча це не вперше, він допитувався і Потебеньком, і Піскуном, але факт порушення справи проти Кучми – дійсно резонансна подія.

Прикметно, що майже ніхто не аналізує рішення власне ГПУ, більшість коментаторів аналізують, що спонукало Януковича дати таку команду Генпрокуратурі.

Що думаю я? Перш за все, я був би радий, аби справедливість в цій найрезонанснішій справі перемогла остаточно. Перший крок до цього був зроблений у 2000 році О.Морозом і тисячами учасників акції «Україна без Кучми», які не дали замовчати злочин.

Другий крок стався у 2005 році, коли у моєму кабінеті міністра МВС було отримано зізнання співучасників злочину з числа працівників міліцейської розвідки.

Третій крок був реалізований у результаті спільних дій СБУ та МВС по встановленню та затриманню генерала Пукача, підозрюваного у виконанні вбивства.

Зараз - шанс на четвертий крок - покарання замовників.

Тож, природньо, я мав би радіти повідомленням ГПУ. Але - не вірю!

Що Янукович карає Кучму за відмову підтримати кривавий розгін Помаранчевого майдану - вірю!

Що Янукович відволікає увагу людей від провалів «покращення життя вже сьогодні» - охоче вірю!

Що Янукович нейтралізує прогнозовані викриття українського авторитарного режиму Юлією Тимошенко – вірю більше за все!

А в об’єктивність ГПУ, в торжество закону - ні, не вірю! Хоча б тому, що згідно ст. 49 Кримінального кодексу України Кучмі ще з минулого року гарантоване звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням 10-річного строку давності по пред’явленій йому 364-й статті звинувачень. За вбивство такого терміну немає, і щоб уникнути бодай можливості покарання Кучми, Пукачу змінили звинувачення із замовного вбивства на виконання незаконного наказу.

Схоже, що фарс із кримінальною справою проти Кучми використовується його послідовниками в якості димової завіси навколо розправи над антикучмістами.

Це взагалі дуже актуальне питання - як відрізнити політичні ігри із Кримінальним кодексом і об’єктивним переслідуванням винних? Як Януковичу довести, що в Україні всі рівні перед Законом, а політичних репресій немає?

Є три варіанти довести це.

Перший – почати із себе. Краще за все – з питання про законність відчуження 137 га Межигір’я.

Другий – довести до судових рішень резонансні матеріали попередніх років. Серед них я би назвав:

- Приватизація стратегічних об’єктів по заниженим на десятки мільярдів цінам у 2002-2004 роках (явка з повинною тодішнього Голови ФДМУ М.Чечетова – в ГПУ).

- Розкрадання «Укрзалізниці» у 2004 році на 1,4 млрд. грн. та у 2007 році на 350 млн. грн. (в.о. Гендиректора в 2004 р. та експертиза незаконного рішення міністра транспорту, погодженого Прем’єром у 2007 році – в ГПУ).

- Розкрадання 120 млрд. грн. коштів рефінансування комерційних банків НБУ в 2009 році, в тому числі по банку родича екс-Генпрокурора «Слов’янський» на 430 млн. грн. (матеріали – в ГПУ).

(Так у автора. Насправді очевидно Луценко має на увазі банк «Володимирський», який пов'язують з родичем екс-генпрокурора Медведька Павлом Борульком).

- Космічні афери команди Черновецького в земельній сфері, під час відчуження комунальної власності та уникнення оподаткування при продажу «Правекс-банку» (матеріали в ГПУ та ДПА).

- Злочинний наказ екс-командуючого Внутрішніх військ Попкова видати бойові набої підрозділам, що рухалися у 2004-му році на розгін Майдану (матеріали - в ГПУ).

- Хабарництво у рекордних розмірах 5,2 та 42 млн. доларів чиновників, наближених до теперішнього і попереднього президентів (матеріали – в ГПУ).

- Убивства десятків осіб бандою Немсадзе до 2005 року на Донеччині, банди «Сейлем» у Криму, убивство у складі групи за участю сина народного депутата від Партії регіонів (матеріали, відеопокази та явки з повинною – в ГПУ).

Безумовно, список можна і треба розширювати.

Третій – припинення вибіркового застосування Закону.

Тобто, арешт за нібито незаконне рішення про місце служби та стаж водія міністра МВС має стосуватися не тільки Луценка, але і Білоконя, і Цушка, і Могильова за аналогічні дії. І якщо вже саджати Луценка за 300 тисяч збитків бюджету за відзначення Дня міліції, то не забути про відповідальність сумновідомої фірми «Лівела», яка, торгуючи нафтопродуктами, не сплатила майже 3 млрд. грн. до бюджету.

Або арешт за нібито незаконне рішення про санацію підприємства Міноборони має стосуватися не тільки Іващенка, але і Кузьмука, і Єжеля, які підписували аналогічні папери.

Або арешт за нібито незаконне розмитнення газу «РосУкрЕнерго» Макаренком та Діденком має доповнитися тією ж санкцією щодо нинішніх керівників митниці, які нанесли мільярдні збитки несплачених податків при поверненні газу Фірташу.

Або арешт за нібито незаконне рішення про безтендерні закупки на 6 млн. грн. Корнійчуком та 4,5 млн. грн. Данилишиним має супроводжуватися аналогічним запобіжним заходом винних з МінАПК за безтендерну закупівлю на 11 млрд. грн. фірмою «Хлібінвест».

До справи активістів Податкового майдану за пошкодження плитки не можу навіть підібрати аналога, настільки ця справа абсурдна.

На жаль, і цей список можна і треба доповнювати.

Але, якби Янукович та ГПУ продемонстрували суспільству хоча б зазначені дії - ніхто б ні в Україні, ні за кордоном не сумнівався б в об’єктивності української ГПУ.

І ще одне - довіра до суду. Вона ніколи не була високою, але зараз, коли рідний брат Генпрокурора керує найвищою інстанцією із кримінального судочинства - питання довіри знято. Бо довіри ні у кого немає. Та й як повірити в незалежність і неупередженість суддів, яких за «неправильні рішення» може зняти (і вже пачками знімає) контрольована партією Вища рада юстиції?

Єдиний вихід із цієї ситуації - негайне запровадження гарантованого чинною Конституцією суду присяжних, людей з народу, які зможуть приймати справедливі рішення.

А без почуття справедливості ні широко розрекламований Антикорупційний закон, ні арешти опонентів, які не бажають мовчати, ні навіть звинувачення Кучми не змінять загальну думку, що ми живемо в країні, де в одному найвищому кабінеті вирішується: кого карати, кого милувати, кому дати вкрасти, а в кого забрати все.

P.S. Хочеться звернути увагу, що на офіційно визнаних тепер Генпрокуратурою плівках Мельниченка містяться не тільки епізоди, що стосуються Гонгадзе. Один з найколоритніших епізодів - розмова Кучми і Азарова про те, як «тупо і глупо» краде гроші «Нафтогазу» на президентські вибори пан Бакай. «Так же нельзя, - з надривом каже Микола Янович. - Эти схемы выявит налоговик-первогодок!». І послідуюча «стрілка в верхах», де Кучма зібрав Волкова та Бакая, щоб з’ясувати, де пропадають вкрадені мільйони по дорозі до виборчого штабу. Зацікавленим рекомендую освіжити пам'ять, перечитавши розшифровки плівок.