Він прожив яскраве життя. Пам'яті Геннадія Москаля

Сьогодні о 6 ранку помер генерал МВС Генадій Генадійович Москаль.

Він прожив яскраве життя.

Профі. Оригінал. Українець.

Я знав його з 2005, коли він сильно допоміг відновити роботу карного розшуку та й взагалі, зрозуміти виклики системи.

Саме він дав мені головну пораду (коли Юрій Луценко став міністром МВС – ред.): «зараз всі вам казатимуть, що такого розумного міністра ще не було. Вони всім це кажуть. Гоніть цих паркетних генералів до ****ої мами, беріть капітанів і майорів. І тільки з Карного розшуку.

Сцена1

Москаль – мол лейтенант карного розшуку в гірському районі Чернівецької області. Для перевірки жовторотому дали «висяк» – вже рік як нерозкриту крадіжку кози. Через тиждень Москаль набрав кості на мясокомбінаті, розклав їх у лісі і з понятими склав Акт про невинно убієнну козу невстановленими вовками.

Далеко піде! – сказало начальство.

І організувало другий виклик: прийом відомої циганки, яка мала цех по варці дурі і довідку з психдиспансера. Правило прийому божевільних просте: мовчи, тоді за годину закінчиш. Якщо вступиш у діалог – буде 3-4-5 годин.

Циганка зайшла з 6 дітлахами і криком ще з порогу рвс. Старики сищики засікли час.

Через 15 хв циганка з криком вискочила з кабінету. І більше, до речі, ніколи не появлялася.

Старики зайшли в кабінет. Лейтенант Москаль сидів на столі і затято гавкав.

«Лом ломом вишибають» – з кривою посмішкою сказав майбутній генерал бувалим операм.

Сцена 2

Розквіт кучмізму, розпал акцій протесту проти вбивства журналіста Гонгадзе. Міністр Кравченко категорично проти призначення на його місце Москаля. В присутності Кучми навть стріляв у бік Генгенича. Бо – неуправляємий.

Москаля сплавляють в Крим. Там він набуває величезної слави в боротьбі з бандитизмом. Взривають насмерть його заступника. Москаль вперто ходить з готелю до главку пішки і без охорони. Біля дверей вибухає урна. Байдуже, вперто робить своє.

ОЗУ Сейлем розгромлено. Лідер Воронков і бригадири в тюрмі.

Сцена 3

2005 рік. Моя перша колегія в якості міністра ВС. 98% керівників областей та районів знято з посад. В залі – нові начальники УВС та підрозділів центрального апарату.

Я озвучив їм лекцію про нову постмайданну політику, повагу до людей, скасування проценту розкриття тощо. Стримані аплодисменти.

Слово бере перший заступник міністра Г. Г. Москаль. «Менти, ви знаєте, що саме прозоре в світі? – зі своєю потойбічною усмішкою питає присутніх.

«Думаєте – скло? *** вам, а не скло! Думаєте – кришталь? *** вам, ні. Думаєте – брильянти? Ні, найпрозоріше в світі – ви, менти. Я вас …. Наскрізь бачу! Думаєте, похлопали і по кущах святкувати? *** вам. Взяли ручки і записали мій телефон. Із завтрашнього дня з 6-00 по алфавіту областей по 15 хв – рапорт про події доби, з готовими версіями причетних до тяжких і особливо тяжких. І якщо моя версія виявиться точнішою – вам ппц»

Сцена 4

2006 рік. Ющенко призначив Г. Г. Москаля головою Луганської області. Мер Алчевська (звичайно, від ПР) довів до розмороження міста. Москаль в помаранчевій (!) курточці МНС особисто лазить по теплотрасах та котельнях. «Вдячне» населення скандує «вонаранжевыхфашистов» і вішає навпроти готельного вікна губернатора помаранчеву кришку унітаза. Москаль викликає нач гувс області і каже: щоб населення оцінило нашу роботу, треба зачистити місто від бомжів і попрошайок з Росії. Генерал браво «щолкнув каблуками» і довів патрульним план – 5 бомжів на зміну.

Я в цей час, нічого про це не знаючи, читаю по ночам пошту трудящих.

Один лист – із Алчевська:

«Уважаемый ЮВ. Раньше я вас считала оранжевым фашистом, который служит США. Но все изменилось! Раньше мой муж приходил с комбината домой грязный, злой и пьяный. Материл меня и часто бил. Однажды я заставила его пойти выкинуть мусор. Он как был в трениках и тапочках, матерясь, спустился во двор. Но ведро упало в контейнер. Он залез туда за ним. И тут – милиция. И его спросили, кто он. Муж сказал – я здесь живу. А менты говорят, кто здесь живет, по бакам не лазает. Паспорт есть? Нет – бомж, марш в машину.

И вывезли моего мужа в Голую пристань. Вернулся он через неделю. С тех пор он всегда умывается и переодевается после работы, помогает мне по хозяйству и никогда не грубит.

Большое вам спасибо за работу милиции!!!»

Сцена 5

2007 рік. Москаль – кандидат в депутати від Народної Самооборони. На теледебатах Шуфрич ядовито нагадує, як ГГ готував візит Кучми в Дніпропетровськ, зібрав усіх бомжів на баржу і сплавив їх по Дніпру.

Москаль без хвилини роздумів: «А що, Нестор, тільки тобі по всіх усюдах їздити за народні гроші? Бомжі що, не люди? Вони теж хочуть Дніпром проплисти, батька Тараса в Каневі побачити!»

Через тиждень Москаль урочисто відкрив в Ужгороді памятник «коляски, з якої в дитинстві упав Нестор і забився головою».

Сцена 6

2016 рік. Москаль – глава військово-цивільної адміністрації Луганської області. Постійно на лінії зіткнення, раз навіть завіз мене, як радника Порошенка, інспектувати життя селища в «лнр» :)

В день виборів до нього підходить група ватних жіночок і на всю площу кричать, що вони протестують – чому в бюлетнях немає путінської єдіної расії?

ГГ каже: «неужели! Это действительно беспредел, наверное провокация Правого сектора. Но – ничего, дописывайте ручкой товарища Путина и все будет учтено. И всем своим подружкам перезвоните!»

Ватниці з криками ура масово і радісно йдуть робити бюлетні недійсними.

Сцена 7

2018 рік. Голова Закарпатської ОДА Москаль дзвонить мені в Генпрокуратуру.

– Скажи Порошенку, хай поверне мене на Донбас. Я не можу тут. Нема живої роботи, нікого послати. Тільки «пане, доброго дня/ перепрошую, пане»

Він любив екстрим, вмів послати на три літери і відповісти ваті факом. Але день і ніч працював для людей. Паливо, американський пологовий центр, підручники для шкіл, фортифікації, вода та хліб по прифронтових селах. За це його поважали і вороги.

Бачив особисто, як на окупованій території до нього збігалися люди і вірили кожному його слову.

Одного разу він з нашими дівчатами-депутатами, які привезли машину гуманітарки потрапив під артобстріл. Сховалися під стіну церкви.

Коли обстріл припинився, з церкви вийло п'ятеро бойовиків «лнр». Погляд очі в очі. Пауза.

– Проходь, Москаль, ми тебе знаємо. Ти хоч і бендера, але правильний.

За кадром – ще десятки таких історій. Ще сотні професійних досягнень генерала МВС, ім‘я якого наводило страх на бандитів і корупціонерів Чернівців, Дніпропетровська, Криму, Закарпаття, Києва.

Вічна Вам память, Генадій Генадійович.