Революція гідності: коли потрібно українці стають героями

Лютий 2014. Майдан.

Десь в середині лютого, коли я пересувався між барикадами мені подзвонив посол США і попросив про термінову зустріч.

В кімнаті Будинку профспілок зібралися посли G7. Після коротких реплік амер посол дуже офіційним тоном сказав: від імені Уряду США та усіх присутніх ми просимо вас докласти усіх зусиль для збереження мирного характеру революції. Пропоную вам телефонну розмову з віце-президентом США п. Байденом.

В кімнаті з‘явилися помічники із супутниковою антеною.

Ситуація була дивною, адже я не був офіційним лідером Майдану, не керував Радою Майдану чи сотниками. Тоді я часто жартував, що я – напівпровідник між вождями і майданівцями, який мав право матюками пояснювати настрої першим і обовязок по 100 разів на день пояснювати план дій другим.

Як завжди в складній ситуації я віджартувався: Ні, пане посол, я б хотів говорити з Обамою.

Посол нахмурився і сказав, що пан президент дуже зайнятий.

Я ж посміхнувся: зрозуміло, авжеж. Але я не з ним хотів говорити, а з Першою леді, Мішель. Мене цікавить, де вона бере насіння для такої гарної капусти, що вирощує біля Білого Дому.

Посли довго сміялися. Але супутниковий телефон вже дзвонив.

Розмова з п. Байденом була дуже теплою. Він висловив захоплення мужністю Майдану, підтримку американського народу й уряду, а кінці сказав фразу: я знаю, що у Януковича залізні яйця, але впевнений, що ви переможете.

Я нахабно відповів: ви помиляєтеся, пане віце-президент. Це не тверді яйця Януковича, це залізні руки Путіна, який тримає за яйця Януковича. Ми боремося не стільки з Янеком, як з Путіним.

Окееей, – протягнув Байден. Удачі вам.

Потім було страшні 18,19 лютого. Десятки убитих, сотні поранених. Путін спробував убити самостійну Україну. А коли не вийшло – 20 лютого 2014 почав війну.

Зараз на фронті ті ж настрої, що панували на Майдані в ці дні лютого 2014. Перед нами – сотні тисяч орків, тисячі танків і сотні літаків Путіна. Але плєшфюрер так і не зрозумів: при найбільшій небезпеці прості українці стають героями. Концентруються, жартують і перемагають.

Ven Seremos, друзі!

Вічна память Героям Небесної сотні. Вони були першими. Це найважче.