Поки не запалали вогнища…

Днями прочитав «Над кукушкиным гнездом» Кена Кізі. Дуже актуальна для нинішньої України книжка. У ній – про важливість людей, котрі беруть на себе місію боротися із Системою, з тими, хто «тримає зв'язок на високовольтній хвилі ненависті, а санітари виконують накази (Системи) раніше, ніж вони прийдуть їй в голову».

Наступного дня дізнався про побиття Юлі. Хто б що не говорив про її минулі помилки, але саме через наявність Юлі ми ще не в Білорусі. Саме її індивідуальний опір гальмує ресталінізацію країни і примушує діяти опозицію. Це про таких, як вона, у Кена Кізі (змінюючи стать головного героя): «Вона не така, як усі… Може, вона така ж беззахисна, тільки Комбінат її чомусь не обробив». І саме існування такого лідера – шанс на злам нашої системи напівтюрми – напівдурдому.

Так от: про існування Юлії Тимошенко.

1. Тимошенко не мали силоміць вивозити у лікарню. На відміну від примусової доставки в суд або на слідчі дії, процес лікування – право, а не обов’язок засудженого. Сліди побоїв, зафіксовані службою омбудсмена, - факт і винні за це мають понести покарання.

2. Згідно прийнятого цього року спільного наказу Мін’юсту та Мінздраву Ю.Тимошенко (як і всі інші в’язні) має право скористатися послугами лікаря на свій розсуд. Вона назвала прізвище лікаря, якому довіряє, це професор М.Поліщук, медичний науковець і практик. Відмова допустити його (як і народних депутатів із медичною освітою) – грубе порушення чинного законодавства.

3. Ю.Тимошенко має всі підстави не довіряти так званому управлінню охорони здоров’я Департаменту з виконання покарань. Після виявленого факту піврічного приховування вірусного гепатиту, яким мене заразили в СІЗО (дивись додатки), Юлія Тимошенко має тричі подумати, чи довіряти себе лікарям, які не є вільними в умовах українського правлячого беззаконня. В країні, де закон замінила помста політичних рецидивістів – це смертельно ризикований експеримент.

4. Юля нам потрібна живою. Кількість бажаючих її усунення – зашкалює. І якщо згадати, що вбивця незручного у своїй партії Кушнарьова був спокійно амністований, то хто може гарантувати неможливість медичного ексцесу призначеного виконавця для Юлі? І тому я за те, щоб її лікували за кордоном. І не треба говорити про привілеї. За Ю.Тимошенко як за кандидата в Президенти проголосувало майже пів-країни. Вона належить не тільки собі, але і цим мільйонам українців. Жоден закон не заперечує такої можливості. Достатньо лише відповідної заяви захисників і рішення суду.

5. Суди в Україні – в кишені Президента і його адміністрації. Опозиція має вирішувати питання життя і здоров’я свого лідера саме за цією адресою. Публічно, радикально і масово. Я розумію, що на Банковій людські почуття і гуманітарні резони розглядаються як ознака слабкості. Але вирішення проблеми лікування Юлії Тимошенко – очевидний передвиборчий плюс і для влади, і для опозиції.

В історії все повторюється. Одні спалили Жанну Д’Арк з відчаю неминучої поразки і помсти, інші позбулися вже непотрібного після досягнення корони народного лідера. Але хто пам’ятає, яким за рахунком був тодішній англійський король Генріх і французький король Карл?

Навряд чи світ з тих пір став гірше. Просто з інтернету ми дізнаємося більше. Бажано, щоб ці знання організовували думаючих людей ще до того, як запалають вогнища…

Юрій Луценко,

Лук’янівське СІЗО, 26.04.2012 року