Про списки об’єднаної опозиції. Вони неідеальні, але…

1. Системна проблема – те, що ці списки стали відомі в день проведення з’їзду «Батьківщини». Я вважав і вважаю, що їх потрібно було оприлюднити принаймні за 10-15 днів раніше. Це зняло б і помилки штабу, і емоції ображених. А головне – це показало б різницю влади і опозиції у стосунках із суспільством. Шкода, що цього не сталося.

2. Позитив – відсутність одіозних і неприйнятних персон. Список на 90% виглядає згуртованим і перевіреним. Це – великий прогрес, який варто поставити в заслугу як керівництву об’єднаної опозиції, так і в’їдливим журналістам, громадським активістам, небайдужим партійцям.

3. Трансформація – у списку немає так званих олігархів. Це означає не тільки вивчений урок зради попутчиків БЮТ, але щось більше. Вперше гасла і цілі змін заради середнього класу співпадають із представництвом у списку. Це – правильний крок у напрямку від вождизму до ідеології. Хоча масовий бізнес-призов невідомих підприємців «Фронту змін» несе в собі небезпеку «тушканізації».

4. Недолік – мінімальна присутність громадських активістів, про потребу мобілізації яких говорила і Юлія Тимошенко, і я. Радує, що в списку є Олександра Кужель, Микола Княжицький, Мустафа Джемільов, але мріялося і про Поповича, Грабовського, Мариновича, Кіпіані, Стріху та інших громадських активістів.

5. Помилки – винесення в «зону ризику» активних бійців опозиції – Гримчака, Шкіля, Волинця. Ще більшим є непідтримка Стецьківа як узгодженого кандидата по Львову. Фактично, Тарас Стецьків – єдиний «самооборонець», якому штаб не запропонував ні місця в списку, ні підтримки на рідному мажоритарному окрузі. Це несправедливо і недалекоглядно. Відразу скажу, що я залишаю за собою право агітувати за Тараса як перевіреного часом і обставинами політика і патріота.

6. Персональне питання Ірини Луценко. Поява у списках Ірини – не наша ініціатива. Але можу запевнити, що вона не буде у парламенті символічним носієм відомого прізвища. В силу життєвих обставин Ірина пройшла зі мною всі тюремні і судові випробування. Думаю, що ніхто із депутатів краще за неї не знає що і – головне – як треба міняти в законодавстві для припинення безПРєдєлу кривосуддя в країні. Законопроект про механізм очищення силових структур і судів від тисяч негідників, причетних до порушення прав людини, встановлених Європейським судом, - її місія в парламенті. Цей закон має припинити «телефонне право» ГПУ та АП, відновити правосуддя для українців.

7. Висновок. Ми маємо вибір між неідеальним списком і програмою політичної опозиції з одного боку та оптимальним списком і тотальною брехнею мафії з другого. Опозиція демонструє чуттєвість до громадської думки. Мафія тупо знімає свою «гангстерську» ренту з покірної країни і відкрито плює і на вітчизняну, і на світову критику.

Вибори – шанс дати бій мафії.

Лук’янівське СІЗО, Юрій Луценко