Після перемоги у нас буде унікальний історичний шанс

Війна закінчиться. Вона закінчиться нашою перемогою. Цей факт не залежить ні від того, чи застосує Путін ядерну зброю, ні від кількості окупантів, що прийде сюди на заклання. Так, нам буде важко, можливо критично важко, але окупант програє у будь-якому разі.

В перервах між «роботою» з голови не йдуть думки про незворотнє – майбуття нашої країни в абсолютно новій парадигмі історичної спіралі.

Зараз всім нам дуже важко. В такому напруженому стані фраза «після війни» викликає у багатьох бурхливі фантазії, часто забарвлені в рожеві відтінки. Але потрібно аналізувати наш потенціал прагматично.

Є дуже важливий момент. Уявіть собі 16-ти річного підлітка, якому подарували мільйон доларів. Ці гроші з ймовірністю 90% більше зашкодять його розвитку ніж допоможуть. Для того, щоб правильно використати таку можливість, треба мати моральну стійкість і усталені принципи. В 16 років це майже неможливо. Ми – як цей підліток. Незрілі. І в цьому я вбачаю певні ризики.

Батьки та прабатьки тих, хто повинен був би бути сьогоднішньою українською елітою були просто знищені. Наша еліта банально не народилася. Це трагедія нашого народу: росіяни за допомогою терору відкинули нас в своєму розвитку на століття назад.

Після перемоги у нас буде унікальний історичний шанс. Але ми його втратимо або повністю або частково. Це не залежить від того, хто буде президентом і які партії будуть у парламенті. Причина проста: інтелектуальна українська еліта, яка спільними зусиллями могла б цей шанс реалізувати, дуже нечисленна. Це реальність без рожевих шмарклів. Та чи варто бідкатись? Ні в якому разі.

Природній процес створення національного інтелекту займе десятки років. Шансу стільки чекати не буде. Відповідно, цей процес необхідно каталізувати настільки, наскільки це можливо.

Ми унікальний народ. Наші сили невідомі навіть нам самим. Так само, як ми згуртувались навколо ідеї захисту нашої Батьківщини, треба гуртувавсь навколо процесу народження нової еліти. Вже зараз.

Я не маю на увазі термінове масове заняття продуктивним післявоєнним сексом (хоча ідея непогана), я маю на увазі освіту. Кожен з нас може досить швидко стати невеличким державним інститутом, який продукує нові сенси і напрямки. Але для цього потрібні зусилля. Зламати свою лінь та недбалість і розширити горизонти. Ми повинні стати ефективними політичними одиницями (політика – діяльність з вирішення питань життя суспільства), а не залишитись «ідіотами» в давньогрецькому сенсі цього слова.

Вивчайте повноваження державних посад і структур (в мене на каналі є відео про посаду президента, більше не встиг), треба знати основи економіки, наприклад, за рахунок чого формується курс гривні або звідки береться пенсія та які є альтернативи державній пенсії. Для того, щоб побудувати власну структуру мислення, зверніть увагу на безсмертні філософські праці, наприклад, апологію Сократа, в першу чергу «Горгій», або «Наодинці з собою» Марка Аврелія. І не просто читайте, а осмислюйте, дискутуйте з друзями, обов’язково «проживіть» новий досвід. Якщо відчуєте в собі сили дискутувати без емоцій і агресії, обговорюйте питання релігії та політики. Не бійтеся. Думайте. Знаходьте однодумців. Гуртуйтеся. У нас багато роботи, панове.

Так, ми частково втратимо шанс із-за незрілості, але в наших силах цю частку суттєво зменшити.