Майбутній президент Росії

Дилема наступника – найбільша проблема Путіна. Раніше він постійно ламав голову кому передати владу, так щоб спокійно дожити старість і покайфувати. Зараз вже зрозуміло, що піде він тільки у випадку смерті. Але питання наступника від цього не зникає. Хтось же має зберегти його «надбання».

Справа в тому, що Путін в Росії не просто президент – він вісь системи. Всі ці умовні башні чи групи – це просто відгалуження цієї осі. Влада – це Путін, оскільки він єдиний забезпечує колосальну підтримку народу. Ніхто з умовних Патрушевих, Шойгу, Мєдвєдєва, Пригожина і інших не мають стільки підтримки, щоб народ визнав їх як правителів. Однак, останнє соціологічне опитування в Росії ІКАР (інституту конфліктології та аналізу Росії) виявило таку людину і це Кадиров.

78% позитивного ставлення до Кадирова в масштабах Росії – це вражаюча цифра. Фактично, за рівнем позитивного ставлення він недалеко від Путіна. Очевидно, що цей результат не міг бути без підтримки самого Путіна. Ні тік-токи, ні тєлєги не могли б створити такий позитивний образ Кадирова для росіян, які є ксенофобами до інших етносів, і особливо до чеченців.

Путін свідомо послідовно ліпить з Кадирова свого наступника. Тільки цього тижня він знову вручив йому якийсь орден. Тільки за рік війни Кадиров доріс до генерал-полковника, хоча його роль в бойових діях і плануванні операцій абсолютно незрозуміла. Путін демонстративно приділяє час Кадирову, про що навіть мріяти не можуть чимало глав республік. ЗМІ активно розносять будь-які агресивні заяви чеченського керівника. Все це вказує на те, що Кадиров буде наступним президентом\царем Росії.

Логіка такого кроку в цілому зрозуміла. Чечня найбільш підготовлена до незалежності республіка, оскільки має свої збройні сили, чого немає той же Татарстан. Тому зі смертю Путіна – Кадиров відразу оголосить незалежність, з серйозними територіальними претензіями на ряд сусідніх регіонів. Оскільки жодного іншого наступника, який би мав силу і вплив на рівні Путіна не існує, єдиний спосіб втримати Чечню – це запропонувати Кадирову всю Росію. Що Путін і робить. Більше того, це мало не єдиний спосіб уникнути дестабілізації Росії, оскільки жорстокість чеченського керівника явно відіб’є бажання в багатьох думати про відокремлення.

Для нас це поки не хороша і не погана новина. Не хороша тому, що агресія Кадирова може стати продовженням політики Путіна по відношенню до України і світу. Особливо, на фоні наявності ядерної зброї. Не погана тому, що як мусульманин Кадиров взагалі може розвернутись в інший бік, і зайнятись побудовою повноцінного Халіфату. За будь-яких обставин прихід до влади Кадирова покінчить з європейською приналежністю Росії.

Доля сміється над Путіним. Борець за рускій мір і мову виростив собі в наступники мусульманина.