Візит держсекретаря Блінкена до України: у пошуках стабільних відносин із Москвою

Це не перший візит Ентоні Блінкена в Україну. У статусі заступника держсекретаря він приїздив до Києва ще у 2015 році (за президентства Обами). І, як відомо, висловлював «глибоке занепокоєння» тому, що відбувається на межі розмежування.

Але, нагадаю, за Обами США дуже мляво допомагали Україні справами (зброєю), натомість більше вказували на прояви корупціі і розповідали, що для України – це ворог номер один. І часто говорили на цю тему набагато охочіше, ніж про війну з Росією.

Коли до влади прийшли республіканці з Трампом, Блінкен втратив посаду. І його риторика дуже змінилася. Він навіть написав величезну статтю про те, що Україна потребує новітньої зброї. І що Білий дім терміново мусить її надати.

Зараз Блінкен знову при владі. І поряд із заявами про те, що Росія має можливості виправити свої помилки, можна прочитати і про те, що «Вашингтон хоче стабільних відносин із Москвою».
Свого часу (також за Обами) попередниця Блінкена – Хілларі Клінтон – навіть їздила в Москву з великою кнопкою «перезапуск». Очевидно, теж в іллюзіях знайти ті самі стабільні відносини.
Для нас же залишається головним, щоб ця «стабільність» не відбулася за рахунок України.

Саме тому двояке відчуття від візиту. Бо, можливо, й цього разу Штати хочуть пошукати кнопку «перезапуск» в Києві, щоб привезти її на зустріч Путіна і Байдена, яка відбудеться за місяць? І що до України американські дипломати просто їдуть заспокоювати та обіцяти підтримку «у разі чого». Ну, і про корупцію поговорити. Куди ж без неї?

Символічно, що Блінкена у поїздці супроводжуватиме ще й Вікторія Нуланд. Всі згадують, як за часів Майдану Нуланд роздавала мітингарям печиво. Але чомусь забувають, що Вікторія – давня приятелька Владислава Суркова, і їх теплі стосунки в дипломатичних колах навіть «секретом Полішинеля» не назвеш.

Так що уважно спостерігаємо за заявами, поглядами і руками.