Так чий Крим, або Про що говорить Зеленський із європейськими лідерами

На тлі візитів Володимира Зеленського до Берліна та Парижа російська влада демонстративно посилює свою агресивну політику в Криму. 19 червня відбулись чергові обшуки в активістів кримських татар. Голова Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що окупанти розпочали тотальне та масове полювання на кримських татар.

Курс на міжнародну підтримку України

У зовнішній політиці для президента Зеленського основним завданням залишається зберегти курс на міжнародну підтримку України в боротьбі з російською агресією. Зовнішньополітичне відомство, яке було сформоване за часів попереднього президента, підготувало ключові зустрічі у Європі. Спочатку Брюссель, де пройшли оглядини нового глави держави в структурах ЄС та НАТО. Не менш важливою під час брюсельського візиту була зустріч із польським президентом Анджеєм Дудою. Польща і надалі готова залишатись нашим адвокатом у євроатлантичних структурах. Для Зеленського ця зустріч стала підтвердженням курсу України на євроатлантичну інтеграцію. Дуда ж зі свого боку намагався провести «аудит» поглядів нового українського очільника щодо гострих питань українсько-польської історії.

Останні візити до Парижа та Берліна – це насамперед звіряння годинників із країнами «нормандського формату». Ці зустрічі мали засвідчити підтримку українському президенту у відносинах із Росією. Але найголовніше, лідери Німеччини та Франції мали оцінити, на які компроміси готова йти нова українська влада в ключовому для європейської безпеки питанні – завершення війни на Сході країни. Війна на Донбасі – це завжди питання Криму. Складність розв’язання кримського питання полягає в його однозначності. Шукати компроміс щодо окупованого Росією півострова неможливо. Саме тому канцлерка Німеччина на зустрічі з українським очільником недвозначно заявила про те, що скасування санкцій проти РФ можливе лише за умови повернення Криму до складу України.

Насправді позиції основних гравців не такі однозначні, як здається на перший погляд. І хоча ми найменше на цій шахівниці згадуємо про турецький фактор, можна впевнено сказати, що саме Анкара стане останньою столицею в цій партії, яка буде готова визнати російську юрисдикцію над Кримом. Принаймні, допоки очільник Меджлісу Мустафа Джемілєв в активній політиці.

Кремль масово заселяє Крим росіянами 

Кремль узяв курс на перетворення Криму на військову фортецю і посилює тиск на кримських татар. За останніми повідомленнями, в кожній третій родині кримських татар окупаційна влада провела обшуки. Російські спецслужби реалізують активну та ретельно сплановану операцію із залякування кримських татар та виживання їх із власних територій. Мустафа Джемілєв навіть розповідає про трирічний план стосовно кримських татар із метою схилити їх до співпраці. Крім того, росіяни масово заселяють Крим жителями РФ з інших регіонів. За оцінками Меджлісу, на сьогодні в Крим переселено майже мільйон громадян Росії. Тобто фактично росіяни в порушення Женевської конвенції примусово змінюють демографічний склад окупованих територій. А оскільки Конвенція трактує таку політику як військовий злочин, росіяни ретельно приховують дані про переселенців до Криму.

Розробка стратегії щодо кримських татар

Президенту Зеленському необхідно активно розробляти план дій України як у Криму, так і на міжнародній арені. У підготовці такої стратегії активну роль мають відіграти самі кримські татари. Без їхньої участі будь-які плани щодо окупованих територій будуть не просто неповні, а й хибні. Загалом Україні необхідно розробити стратегію відновлення державності кримськотатарського народу в межах української держави та оголосити рух щодо національної автономії як мету України в питанні визволення Криму з окупації. Таким чином, українці продемонструють не лише підтримку своїм громадянам на окупованих територіях, а й активізують внутрішній спротив діям російських властей на півострові.