Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Яке Різдво правильне: 25 грудня чи 7 січня

    • Олександр Зінченко

      Радник голови Українського інституту національної пам’яті

    • Розсилка
    Яке Різдво правильне: 25 грудня чи 7 січня

    Історичні факти

    Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

    Від 2017 року, вперше за багато десятиліть (але не вперше в історії) Україна офіційно святкуватиме 25 грудня – бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому підступ: оце Різдво – неправильне, бо «на польське Різдво і снігу нема, і вам, східнякам, байдуже, а в нас – традиції»!

    Колись у музею Соана в Лондоні я побачив досить цікаву картину. В основі її сюжету – нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.

    Той мітінг нібито відбувася у графстві Оксфордшир у 1754 році під гаслами «Поверніть нам наші Одиннадцять днів!»

    Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?!

    Хоча Вігі хотіли запровадити більш точний календар. Консервативні Торі – обурювалися. А точніше – опиралися введенню на Британських островах Григоріанського календарю.



    У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть, це була логіка.

    Бо формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року наступило не 3, а 14!) сприймалося як таке, що барижна влада забрала у них 11 днів з життя! Буквально: з їхнього життя відлічили 11 діб!

    Ви б погодилися померти на 11 днів раніше? Осі і вони – теж не хотіли.

    Правдивий спадкоємець латинської цивілізації Алоізій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.

    Так само він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці будуть саботувати навіть у ХХІ столітті. Він просто хотів привести календар в порядок, бо той геть відбився від рук!

    Юліанський календар мав похибку у одну добу. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.

    Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді – нема. Тим більше, що обидві ці відповіді – неправильні.

    Астрономічний рік (а нам зараз ідеться саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.

    Кожні 4 роки з цих годин Юліанський календар накопичує іще одну добу. І календар починає хибувати, адже Юліанський календар «округлив» середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року Юліанського календарю на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік.

    Завдяки цьому свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ – зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів.

    Коли Гай Юлій Цезар запроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою можна зневажати.

    Але через 45 років у Віфліємі мав необережність народитися Ісус.

    Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступних тисячі років християнська релігія завоювала прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календарю з незручності перетворилася на проблему.

    Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням.

    За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю з тих 11 хвилин та 14 секунд кожні 128 років додавалася нова доба, і дати «сповзали» на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!

    Якщо почекати ще кілька тисяч років – то і Різдво стане літнім святом. Бо кожна скільки-небудь спостережлива людина може зауважити, у якому напрямку «зсувається» Різдво, якщо колись воно було 24 грудня, а стало – 7 січня.

    Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа!

    Це є хорошою новиною тільки для православних австралійців: у них нарешті з’явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не в розпал спеки.

    Отже, від часів Нікейського собору (325 р.) до часів Алоізія Ліліо та Папи Григорія ХІІІ весняне рівнодення «сповзло» на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони!

    Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.

    Як розрахувати, коли буде наступна Пасха?

    Дуже просто: досить пам’ятати, що Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Якщо повний місяць з’являвся між 11 та 21 березня, то згідно церковних правил у ХVI столітті він не вважався весняним. І Великдень святкували тільки через 30 діб після наступної повні.

    Весняне свято поступово «пересувалося» в бік літа. Треба було щось зробити із календарем.

    Алоізій Ліліо запропонував календар змінити.

    Насамперед треба було «викреслити» 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій.

    Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня.

    Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені попри те, що ці зміни дійшли до них на 170 років пізніше.

    Але Ліліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі – забрати з календарю іще три доби кожні 400 років.

    За Юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на 4 без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями.

    Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з дома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.

    Зверніть увагу: 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні. А ось 2000 – знову був високосним. Пам’ятаєте?

    Можна іронізувати – але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не від випадку до випадку. Римська церква запропонувала змінити принципи календарю, запропонувала універсальне рішення, яке буде діяти і після смерті цього Папи, і ще століття по тому. Яка іще інституція мислить категоріями вічності?!

    Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.

    Потім була відкарбована пам’ятна медаль. На одній стороні медалі – Папа. А на другій – вівця. Вірніше Агнець. Вірніше – зодіакальний Овен. Та дракон, який вхопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582. Що означає весь цей ребус?

    Це були часи, у які поезії символів приділяли значно більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час.

    Агнець – символізував Христову пожертву і воскресіння.

    Але водночас це був і символ зодіакального знаку Овна, дія якого починається 21 березня – у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Пасху, зв'язок якої із весняним рівноденням 21 березня був відновлений на віки вічні. Бо саме символом вічності є той дракон, що скрутився кільцем навколо голови Овна.

    Григоріанський календар сподобався не всім.

    Протестанти вважали, що «ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою».

    Англійці, як ми пам’ятаємо, теж 170 років упиралися його запровадженню.

    Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

    Українська Центральна Рада прийняла 12 лютого 1918 року «Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час».

    Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.

    Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.

    Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

    По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР.

    Офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках.

    На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня.


    [VIDEO_BLOCK_*]


    І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня.

    Звідки взялася традиція відзначати Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомі не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у «найдовшу ніч».

    Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву була поширеною серед багатьох народів.

    Дні зимового сонцестояння – це іще і час, коли у Давньому Римі відзначали свято Сатурналії. Вочевидь на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення.

    Лишилося тільки легалізувати практику. Рішення про святкування Різдва Христового у день 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

    З Різдвом!

    Джерело: Обозреватель

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Тарас Возняк
    Тарас Возняк

    Головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ