Левко Лук'яненко - наш Джефферсон, який написав чернетку Акту проголошення незалежності
Здавалося, що Левко Григорович - вічний: він був завжди, він буде завжди
До Левка Григоровича в Хотів я прихав 4 серпня 2 роки тому. На «познайомитися поближче». Як старий конспіратор, просто так він не хотів прийти на «Розсекречену Історію». А я не уявляв, як програма, яку ми присвятили 25-річчю нашої Незалежності, могла вийти в ефір без українського Джефферсона - людини, яка написала чорнетку Акту проголошення незалежності України.
Це була сердечна зустріч. Попри те, що ми з водієм трохи заблукали в місцевій топографії і топоніміці (у Хотові дві Садові вулиці і слово «прямують» до них можна застосовувати виключно метафорично), ЛГ поставився до наших блукань іронічно: не ми перші так блукали.
Я перефотографовував світлини з домашнього архіву і той самий «Акт проголошення Незалежності». З міркувань якості освітлення - просто в саду під яблунею.
А потім - ЛГ лагідно, але становчо скомандував, щоб я рвав собі яблука, і сам накладав мені їх у пакет.
У той вечір я не міг видохнути всі емоції - стількі позитива і світла несла ця людина! Я відчував, що доторкнувся до історії, до одного з ключових моментів ХХ століття.
А потім ми записували перший випуск «Розсекреченої Історії». І не вклалися у подвійний хронометраж, режисери були вимушені потім «різати по-живому»: стількі фантастично цікавих подробиць оповідав і Левко Григорович, і інші учасники програми.
І тоді я зрозумів, що це мав би бути фільм «Дні Незалежності». Про кожний з днів від 19 до 24 серпня. І цей фільм рано чи пізно буде.
Здавалося, що Левко Григорович - вічний: він був завжди, він буде завжди. І ми встигнемо записати інтерв'ю для цього фільму.
Не встигли.
Лишилися ці рядки, спогади про світло і запах серпневих яблук.
Читайте також:
«Найбільше лихо в країні – коли бізнес і влада поєднані». Заповіт Левка Лук’яненка
Левко Лук’яненко: Якщо президент досі не продав свій бізнес, хай готується до нової революції
Коментарі — 0