Карантин вихідного дня – марна надія. Аналітики оприлюднили нові прогнози

Із суботи, 14 листопада, в Україні почне діяти карантин вихідного дня. Відповідне рішення уряд ухвалив на вчорашньому засіданні. На думку міністра охорони здоров'я Максима Степанова, найкращий варіант для медичної системи — це запровадження локдауну на всій території України на три тижні. Однак цього не витримає економіка. Тому карантин вихідного дня – компромісний варіант.

Отже, з 00:00 суботи до 00:00 понеділка заборонено працювати:

• кафе, ресторанам, барам — вони можуть продавати їжу на винос;
• торговельно-розважальним центрам;
• закладам культури;
• спортзалам, фітнес-центрам.

Дозволяється робота:

• громадського транспорту;
• супермаркетам, 60% площі яких відведено під торгівлю продуктами;
• аптек, ветеринарних аптек;
• автозаправок, але без зон харчування;
• закладам, які надають фінансові та ремонтні послуги.

Аналітики з Київської школи економіки вважають рішення Кабміну хибним – з точки зору протидії поширенню інфекції та шкідливим – з точки зору економіки. Водночас зволікати із ухваленням альтернативного рішення не слід з кількох причин…

У Європі поширення коронавірусу сповільнюється, в Україні - навпаки

«У Європі динаміка поширення коронавірусу почала знижуватися. Найбільш ймовірно, що це стало наслідком карантинних обмежень. В Україні ж поширення інфекції пришвидшується», – коментує  графік керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, заступник міністра охорони здоров’я України у 2016-2019 роках Павло Ковтонюк.

Аналітик підкреслив, що ті країни, де нокдауни найбільш масштабні – Польща і Чехія – запровадили широкі пакети підтримки. «Вчора прем’єр України оголосив про запровадження пакету підтримки, на таблиці вона позначена», – звернув увагу експерт.

Черги з тестів, які не встигають робити вчасно, зменшились – завдяки приватним лабораторіям

З 20 жовтня черги з матеріалів у лабораторіях почали скорочуватися – на графіку це темно-синя крива. «Водночас мусимо констатувати, що у чергах кількість потенційно позитивних випадків – тобто таких, які виявлять, коли до цих матеріалів дійде черга, – не зменшується , вона, як і тиждень тому, становить приблизно 7700. Пояснення просте: в цілому обсяг інфікування по країні зріс», – зауважив експерт. 

Аналітик підкреслює, що зменшенню черг з необроблених зразків посприяло залучення до тестування приватних лабораторій. «З 20 жовтня регіонам дозволили залучати приватні лабораторії до тестувань (державні лабораторії в областях, де коефіцієнт відношення тестів у черзі до оброблених становить 1,5 і більше до тих, що обробляються за добу, отримали дозвіл на укладення договорів із приватними лабораторіями, – «Главком»). Таке право отримали шість областей: Донецька, Харківська, Сумська, Черкаська, Миколаївська, Полтавська. В трьох областях це чудово спрацювало: Донецькій, Харківській, Черкаській», – констатував Павло Ковтонюк.

Захворюваність серед медперсоналу вшестеро перевищує захворюваність серед населення в Україні

За даними Національної служби здоров’я, в Україні близько 270 тис. медиків – лікарі і інші  медпрацівники. За офіційними даними, понад 27 тис. медиків вже хворіли на коронавірус. Отже, кожен десятий працівник медустанов перехворів на Covid-19, констатує старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, керівник ключових проектів Юрій Ганиченко.

«Якщо подивитися захворюваність лікарів у показнику на 100 тис. – уявімо, що ми розглядаємо медичну спільноту як окрему країну – то захворюваність серед медперсоналу у шість разів вища за захворюваність населення в Україні. І цей показник тримається з серпня цього року – це означає, що лікарі хворіють з такою самою динамікою, як і зростає динаміка по країні в цілому», – роз’яснив експерт.

Карантин вихідного дня радикально не змінить темпи поширення інфекції

Аналітики Київської школи економіки не вважають останнє карантинне рішення уряду вдалим. «На нашу думку, воно радикально не змінить темпи поширення інфекції, якщо взагалі змінить. При цьому таке рішення завдає серйозних втрат бізнесу і дратує громадян.  Ми вважаємо, що вдалішим було б запровадження загальнонаціональних обмежень у варіанті полегшеного локдауну за зразком Німеччини», – говорить Павло Ковтонюк. 

Німецька модель карантину передбачає: закриття ресторанів та барів (із дозволом продавати на винос), готелів для туристів, розважальних закладів, кінотеатрів, театрів, басейнів, спортзалів, саун, а також повну заборону масових заходів (у приміщеннях), збиратися можна групою не більш ніж 10 людей, заборону спортивних заходів із глядачами. Водночас там залишили відкритими садочки та школи, заклади торгівлі (з обмеженням у 1 покупця на 10 кв. метрів), кордони, релігійні установи, будинки для літні. Крім того, нема заборони виходити на протести. 

«Ми рекомендуємо запровадити таку модель карантину на місяць, після цього країна могла б повернутися до адаптивного карантину. На нашу думку, будь-які інші компромісні варіанти не діятимуть», – підкреслив Ковтонюк.

Аналітик також додав, що паралельно необхідно постійно підвищувати спроможності тестування. «Саме система тестування повинна буде підхопити контроль над спалахом після пом’якшення обмежень. Ми для цього рекомендуємо спиратися на приватні лабораторії, причому не у вибраних регіонах, а по всій території, рекомендуємо, щоб Національна службі здоров’я укладала з ними договори, а громадяни могли робити там тести безплатно. Це дуже серйозно збільшить доступність до тестування і пришвидшить надання результатів», – зазначив експерт.

«На сьогодні єдиною стратегією протидії є фактично додавання «ковідних» ліжок та інше посилення лікарень. Водночас вони вже є дуже навантажені, медики працюють на виснаження, вони диспропорційно багато хворіють. Як довго ми зможемо виїжджати на ресурсах медичної системи – невідомо, а от динаміка інфікування зростає, попереду ще кілька зимових місяців, коли коронавірус нікуди не подінеться», – попередив Ковтонюк.

Наталія Сокирчук, «Главком»