Групу G7 просять заснувати ініціативу для захисту прав людини в Криму та на Донбасі

У рамках Групи семи (G7) варто заснувати міжнародну ініціативу для захисту прав людини в Криму і на Донбасі. Це допомогло б збирати та встановлювати докази про порушення прав людини на тимчасово окупованій території України.

Про це пише у статті для видання Atlantic Council Данило Лубківській — заступник міністра закордонних справ України (2014) і дипломатичний радник прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка у 2014-2016 роках — в співавторстві з відомий філософом і журналістом Володимиром Єрмоленком.

У статті зазначається, що головування Канади у Групі семи «є цінною можливістю вдихнути нову енергію в міжнародну реакцію на анексію Криму та агресію на Сході України»: «Під керівництвом Канади Група семи може зосередити увагу на порушеннях прав людини як в анексованому Криму, так і в окупованому Донбасі».

«Порушення прав людини в Криму та на Донбасі залишаються без відповіді як у міжнародних ЗМІ, так і в глобальних дискусіях… Життя людей на окупованих територіях, у сірій зоні поруч із демаркаційною лінією, 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів чи тих, хто потребує медичного обслуговування, часто сповнене горя і болю, і вони також заслуговують на більшу міжнародну увагу», - наголошують автори.

Ситуація на Сході України має дві інституційні конструкції для дипломатичних переговорів: так званий Нормандський формат та Мінські домовленості: «Цього аж ніяк не достатньо, але цей формат принаймні існує, — йдеться в статті. — Проте схожих міжнародних форматів щодо Криму немає. Не було введено в дію міжнародного форуму для повернення Криму в Україну чи висвітлення питань про порушення прав людини та політичних в'язнів».

«Під керівництвом Канади у Групі семи можна заснувати "Оттавську ініціативу". Така ініціатива допомогла б збирати та встановлювати докази про порушення прав людини в окупованому Криму та на Донбасі, координувати міжнародну реакцію, підтримувати робочий діалог з російською владою, аби уникнути різкого погіршення ситуації та знайти можливі рішення в конкретних справах. Такий формат допоможе чинити тиск на російську владу, щоб міжнародні правозахисні організації змогли повернутися до Донбасу та Криму, в тому числі ті, які раніше були заборонені», - наголошують Лубківський та Єрмоленко.

Ініціатива могла б передбачати регулярні зустрічі за участю послів держав Групи семи, представників Європейського Союзу та НАТО в Оттаві: «Варто передбачити, щоб на таких зустрічах заслуховувалися доповіді про стан прав людини в окупованому Криму та Донбасі та розглядалися можливі дії на національному та міжнародному рівнях. Підготовка доповідей могла б бути покладеною на визначених представників урядів Канади та України та міжнародних організацій. Важливо, щоб до зустрічей приєдналися представники міжнародних правозахисних організацій та громадянського суспільства. Результати зустрічей, які варто проводити щонайменше двічі на рік, слід оприлюднювати і широко висвітлювати».

«Варто пам'ятати, що порушення, спричинені анексією Росією Криму та її агресією на Донбасі, мають не лише геополітичні, а й соціальні та людські аспекти, які, очевидно, будуть відчутними багато років чи навіть десятиліть. Дуже важливо, аби міжнародне співтовариство уважно стежило за ними і не допустило, щоб Москві це зійшло з рук», - наголошують автори статті.