Легендарний фотокор пояснив, як світлина може зашкодити ЗСУ

Викладати знімки військових у мережу слід обережно, аби за ними не вдалося визначити місце перебування. Жодна фотографія не може коштувати життя солдата. Таку думку у інтерв’ю «Главкому» висловив український воєнний фотокореспондент Єфрем Лукацький. Як приклад він навів історію російського медійника Сергія Срєди, який оприлюднив фотографії з Попасної. Завдяки цим знімкам ЗСУ дізналися координати бази вагнерівців та вдарили по ній Himars.

«Я знаю випадки, коли після візиту журналістів були повністю знищені наші укріплення, де солдати ночували і де вони журналістів приймали. Жодна фотографія не може коштувати життя солдата. Якщо до тебе є велика довіра з боку військових, якщо ти розумна людина, то ти не будеш виставляти фотографію зараз. А виставиш тоді, коли на локації вже нікого не буде», – сказав воєнний фотокор.

Лукацький також розповів, є величезна проблема із західними журналістами, котрі приїжджають в Україну, як на сафарі, заробляти собі ім’я.

«Це не їхня війна, розумієте. Вони намагатимуться зробити якнайкращу фотографію і їх не цікавить, що вони зараз знімають та викладають те, що не потрібно. Це дуже небезпечно і вже призводило до загибелі наших бійців», – пояснив фотокореспондент.

Єфрем Лукацький каже, зустрічався із західними журналістами, які раніше робили матеріали для одного з підрозділів Russia Today. У цього російського медіа гонорари вищі, ніж у The New York Times. Люди, навіть якщо зараз з цим медіа не співпрацюють, однаково перебувають під його впливом.

«На моїх очах було була ситуація, коли біля моргу у Бучі болгарський журналіст запевняв іншого, що ці трупи – манекени, підготовлені українською владою. Я потім підняв інформацію про цього журналіста. Виявилося, що він раніше співпрацював з Russia Today. А зараз був акредитований від болгарського інформаційного агентства», – підсумував журналіст.

Раніше користувачі соцмереж обговорювали фото, на якому показані разючі зміни у зовнішньому вигляді командира першого батальйону полку «Азов» Олега Мудрака після 100 днів, проведених у російському полоні.