Тепер Андрій Головач повинен повернутися до в'язниці і відсидіти п’ять років, але навряд чи буде це робити
12 жовтня Печерський районний суд Києва зобов'язав Держказначейство виплатити 130 млн грн із бюджету Олександру Головачу – синові скандального екс-глави податкової міліції часів Віктора Януковича Андрія Головача. Гроші були сплачені до казни в рамках угоди зі слідством як «компенсація» збитків, завданих Головачем-старшим. Тепер син фіскала оскаржив транзакцію як «помилкову».
Арештант із бюстом Януковича
Чи потрібно карати топ-корупціонерів на довічне ув'язнення? Таке питання збирається поставити народу України президент Володимир Зеленський 25 жовтня під час місцевих виборів. Багато юристів відзначають, що запровадження «вищої міри» навіть за найважчі корупційні злочини ні до чого особливо не призведе, якщо закон не буде одним для всіх, а суди і правоохоронні органи будуть і надалі практикувати вибірковий підхід до правосуддя, допускати відверте глузування над державою з боку реальних корупціонерів.
Один із прикладів такого глузування – кейс Андрія Головача, одіозного податківця часів Януковича. Про те, що його син Олександр Головач вирішив обернути на свою користь гучну історію з кримінальним переслідуванням батька за участь у злочинному угрупованні та розкрадання коштів держбюджету, стало відомо ще влітку. Тоді ЗМІ написали про відповідну позовну заяву Головача-молодшого і навіть опублікували її текст.
Генерал Головач був заступником голови Державної податкової служби – начальником податкової міліції з грудня 2010 року до квітня 2014 року. Кримінальну справу було порушено за підозрою в незаконному відшкодуванні податку на додану вартість на 3 млрд грн для різних компаній у складі організованого злочинного угруповання на чолі із екс-керівником Міндоходів Олександром Клименком та екс-президентом Віктором Януковичем.
9 серпня 2016 року Військова прокуратура України разом зі Службою безпеки затримали Головача. Це затримання запам'яталося тим, що під час обшуку у нього виявили бюст Януковича.
За словами тодішнього головного військового прокурора Анатолія Матіоса, за період з 2013 по 2016 роки через рахунки сім'ї Головача пройшло понад 1,6 млрд грн. Після затримання генерала, силовики заарештували його майна на суму 480 млн грн. Серед заарештованого були, зокрема, квартири, автомобілі, котеджне містечко «Сонячна долина» під Києвом, кілька ресторанів і магазинів елітного одягу по вул. Хрещатик, 15. Слідчі описали і вилучили автопарк (шість автомобілів, серед них два Porsche і два Mercedes), оформлений на сина підозрюваного.
Гучна компенсація
Але найбільш резонансним епізодом справи Головача стало його звільнення з-під варти на умовний термін в обмін на угоду зі слідством і сплату компенсації завданих державному бюджету збитків у розмірі 130 млн грн. Тоді екс-генеральний прокурор Юрій Луценко урочисто оголосив, що Головач був одним із тих, хто визнав себе частиною організованого злочинного угрупування на чолі із Януковичем і давав свідчення на інших учасників банди. Тоді Луценко говорив, що перед звільненням Головача із СІЗО в лютому 2017-го, той не тільки визнав себе винним, а й «розписав схеми і дійових осіб мафіозного угрупування». Генпрокурор тоді підкреслив, що показання Головача стануть доказовою базою в майбутньому суді щодо Клименка.
Як з'ясувалося цього літа, гроші за батька вносив син Олександр Головач, який тепер вирішив визнати транзакцію «помилковою». Адже особисто він не був стороною жодної угоди, не був визнаний винним у тому, що завдав будь-яку шкоду державі, і, відповідно, ніяких підстав вносити 130 млн грн на рахунок казначейства у нього не було.
Справу 757/66636/19-ц за позовом Головача Олександра Андрійовича до Державної казначейської служби, Офісу генерального прокурора і Державної податкової служби України слухав Печерський районний суд м. Києва. Крім 130 млн грн «випадково» заплачених коштів, Головач-молодший також вимагав від держави компенсувати йому 11,7 млн грн. «інфляційних». Судячи із рішення, опублікованого в Єдиному реєстрі судових рішень, суд задовольнив вимогу в частині повернення Головачу 130 млн грн, але нараховувати «відсотки за користування» відмовився. Справа, очевидно, має бути оскаржена в апеляції.
Під крилом Генпрокурора?
Втім, раніше ЗМІ писали, що справою Головача щільно займається чи не особисто Генеральний прокурор Ірина Венедиктова, а також низка її підлеглих. Це дає підстави побоюватися «зливу» цієї справи і в наступних інстанціях. Зокрема, відомо, що одним із адвокатів Головача є Сергій Чорний, екс-прокурор Генпрокуратури (звільнився звідти в листопаді 2019 року), колишній старший слідчий з особливо важливих справ Головного слідчого управління ГПУ, а також слідчий з особливо важливих справ прокуратури Харківської області. Чорний фігурує, наприклад, у справі №591/3603/19 як адвокат Євгенія Сергушина. Це найманий менеджер Головача-молодшого – заступник директора та начальник служби безпеки Прилуцького хлібоприймального підприємства.
У цій же справі проти Держказначейства і ДФС Чорний захищає інтереси Головача, заручившись підтримкою свого близького знайомого Романа Витвицького, з яким вони разом працювали прокурорами в наглядовому відділі Генеральної прокуратури і слідчими в головному слідчому управлінні ГПУ. Через цих двох Головачі, судячи з усього, пов'язані із одним з ключових чиновників в оточенні Венедиктової – в.о. начальника департаменту з нагляду за діяльністю ДБР Олександром Пановим.
Чорний і Панов одночасно працювали в прокуратурі Харківської області, і одночасно були слідчими першого відділу слідчого управління.
Адвокатом, який подавав позов до Печерського суду, є Володимир Кочан, колишній суддя Вищого адміністративного суду України (до 2016 року). Ще в 2018 році в медіа публікувалися дані про те, що Кочан, користуючись своїми суддівськими зв'язками, нібито впливав на розгляд справ щодо рейдерського захоплення Андрієм Головачем та його оточенням сільськогосподарських підприємств у Чернігівській області. Зв'язки Качана в Офісі генпрокурора також не є секретом для професійної спільноти.
***
Повністю рішення Печерського суду поки не опубліковано. Однак якщо слідувати логікою аргументів, викладених у позові Головача-молодшого, то в разі, якщо компенсації державі за завдані збитки не було (адже 130 млн повинні повернутися), то угода зі слідством фактично недійсна. А це означає, що умовний термін його батька Андрія Головача строком на п'ять років автоматично повинен перетворитися на реальний.
Ось тільки розуміючи контекст і підґрунтя справи і настрій відносно неї всієї правоохоронної системи на чолі з Генпрокурором Іриною Венедиктовою, ймовірність такого розвитку подій дуже невелика.
Інша справа, що тепер багато фігурантів угод зі слідством, яких голосно притягували до відповідальності Юрій Луценко і його оточення, можуть теж масово почати визнавати свої платежі з компенсацією бюджету збитків «помилковими». А це вже шкода держбюджету, який і без того тріщить по швах.
Ігор Петренко, для «Главкома»
Коментарі — 0