В окупованому Ягідному терористи ув’язнили понад 300 людей та змушували їх співати гімн Росії

У Ягідному, що біля Чернігова, п’ятий день шукають цивільних, загиблих під час російської окупації. Російські війська пробули тут майже місяць. У селі знищена більшість будинків. Понад 300 людей тримали в підвалі школи, зрідка дозволяючи вийти на вулицю. Тут люди помирали від задухи й молилися, аби українська армія розбила школу разом з окупантами.

За тиждень після того, як Збройні Сили звільнили Ягідне, люди намагаються повернутися до мирного життя, хоча це важко, пише «Суспільне».

«У будинку Валентини Сараян стояв один із БТРів росіян. Вона пригадує, як побачила прихід окупантів в село.

«Поїли, піднімаємося, а тут БТРи стоять і вони так зазирають. Боже мій! Ось, дивіться, куди вони поставили, під самі вікна!», – каже жінка.

Валентину, як і решту людей з Ягідного, росіяни загнали у підвал школи. Каже, там не було чим дихати й жінка двічі ледь не задихнулася. Найстрашніше ж для неї було, коли росіяни змусили копати яму біля школи.

У школі Ягідного росіяни облаштували свій штаб, а до підвалу загнали понад три сотні людей. Наймолодшому було 3 місяці, а найстаршій – 93 роки. З підвалу на вулицю випускали максимум раз на день.

Тетяна пригадує, коли її сину треба було взяти теплі речі, її змусили співати гімн Росії.

«Він заставляв за те, щоб ми пішли в село взяти дитині одяг, співати гімн Росії. Ми не співали, сиділи в підвалі і цього не робили!» – зазначила вона.

Олег Тураш перебував тут весь час окупації. З його слів, від задухи у цьому підвалі померли не менше 10 людей.

Тіла померлих складали в тому ж підвалі. Коли росіяни дозволяли ховати людей, Олег разом із ще двома чоловіками робив це на кладовищі. Закопували по декілька людей в одній могилі.

У Ягідному зараз шукають похованих у братських могилах та просто на городах жителів села. Зі слів волонтера Ігоря, його команда вже викопала і доставила до Чернігова 17 людей, 13 із них – цивільні.

«У період окупації, за інформацією місцевих жителів, тут були братські могили. Там ховали і цивільних людей та військових, які були розстріляні. Є випадки, коли були зв’язані руки, переламані щелепи і вистріли в потилицю. Двох хлопців із логістичної компанії, ми знайшли їх в підвалі, зі зв’язаними руками, на колінах і в потилицю застрелені», – сказав він.

Микола Бульченко час окупації згадує як найгірший період життя. В підвалі школи, каже, думав лише про те, щоб українська армія звільнила село: «Ми навіть хотіли, щоб школу розвалили, щоб ми живі зостались і вони звідти пішли. Вже не було терпіння»

За тиждень після вибиття російських військ у Миколи досі болять ноги від постійного сидіння, а сну майже немає.

Нині ж у селі працюють вибухотехніки, які збирають тисячі снарядів, залишених росіянами, та зі складів, які підірвали українські військові. Поліція документує свідчення людей про злочини. Люди ж намагаються повернутися до мирного життя.

Нагадаємо, 3 квітня під Черніговом звільнені три населені пункти, у тім числі село Ягідне.