Залужний пояснив, чому після звільнення Херсона ЗСУ не продовжили наступ на Крим

Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року Україна не мала достатніх матеріальних ресурсів для швидкого розвитку наступальних операцій на півдні. Затримки з постачанням західного озброєння, нестача боєприпасів і складна місцевість суттєво обмежували можливості української армії. Про це написав колишній головнокомандувач ЗСУ, посол України у Великій Британії Валерій Залужний у своїй статті, пише «Главком».

За словами Залужного, підготовка Херсонської наступальної операції розпочалася ще в липні 2022 року. Українському командуванню потрібно було не лише звільнити правобережжя Дніпра, а й вибити з української землі елітні російські підрозділи, які закріпилися на оборонних позиціях.

«Додаткових сил потребували і ми, щоб вибити цю еліту з української землі, але нам їх не вистачало. Потрібні були техніка, зброя і боєприпаси», – зазначив Залужний.

Він наголосив, що успіх наступу залежав не лише від дій українських військових, а й від постачання озброєння міжнародними партнерами. Зокрема, Україна не могла самостійно забезпечити війська необхідною кількістю артилерії, танків і бойових машин піхоти.

«Зброя та боєприпаси затримувалися, а політика вимагала результату. І не тільки наша», – написав колишній головнокомандувач.

Ще однією перешкодою стала місцевість. За словами Залужного, відкритий український степ не дозволяв застосовувати великі групи бронетехніки через відсутність природного маскування. Просування також гальмували розгалужена мережа іригаційних каналів та річка Інгулець. Водночас російські війська постійно поповнювали особовий склад і бойову техніку.

У вересні 2022 року український наступ просувався повільніше, ніж операція на Харківщині. Це, за словами Залужного, викликало напругу у відносинах як із міжнародними партнерами, так і з вищим військово-політичним керівництвом України.

Через важкі втрати, складну місцевість і низькі темпи просування Генеральний штаб у жовтні змінив тактику. Українські війська почали блокувати російські підрозділи в районах зосередження, завдавати по них авіаційних і ракетно-артилерійських ударів, а також атакувати слабкі місця оборони за підтримки бронетехніки.

Залужний також підкреслив роль американських реактивних систем HIMARS та M270. Вони дали змогу знищувати російські склади боєприпасів, командні пункти й логістичні вузли, ускладнюючи постачання окупаційних військ.

Водночас колишній головнокомандувач зауважив, що своєчасне надходження більшої кількості високоточних систем, артилерійських боєприпасів і бронетехніки могло б створити сприятливіші умови для розвитку українських операцій як наприкінці 2022-го, так і на початку 2023 року.

«Будь-який наш задум та оперативні спроможності залежали від поставок озброєння партнерами», – наголосив він.

Залужний не стверджує, що Україна мала затверджений план наступу безпосередньо на Крим після звільнення Херсона. Однак у статті він пояснює, чому можливості для подальшого просування на півдні були обмежені та наскільки розвиток наступальних операцій залежав від військової допомоги партнерів.

Варто нагадати, що у 2022 році українське військове командування не вірило в успіх Харківської операції та не виділило достатньо резервів для її розвитку. Про це розповів ексголовнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.