Відкриваємо списки. П'ять головних запитань про виборчу реформу

Намагання прийняти бодай у першому читанні новий законопроект про виборчу систему з відкритими списками на останнього пленарному тижні виявились марними. Депутати послідовно «завалили» три законопроекти на цю тему – авторства Юрія Мирошниченка з «Опоблоку», депутатів з «Батьківщини» та групи депутатів з різних фракцій, який з трибуни представляв позафракційний Віктор Чумак. Саме останній проект виглядав фаворитом, бо робочу групу, яка працювала над ним, очолював голова Верховної Ради. Документ отримав позитивні висновки ПАРЄ та Венеційської комісії. Але жоден з проектів не зміг набрати хоча б двісті голосів. Понад те, депутати навіть не змогли відправити законопроект Чумака на доопрацювання в комітет чи суб’єкту законодавчої ініціативи.

Обіцянка – цяцянка?

Запровадити систему з відкритими списками і прибрати потенційно корупційну мажоритарку, яку звинувачують в усіх бідах, – це зобов’язання брала на себе ще коаліція, сформована в 2014-му році. Не відмовляються від своїх обіцянок нинішні та колишні члени тієї більшості й зараз – але тільки на словах. Не допомагає і тиск вуличного протесту під Радою, однією з вимог якого є якраз запровадження відкритих списків. А прем’єр-міністр Володимир Гройсман на нещодавній зустрічі з українською громадою в Торонто прямо заявив, що сумнівається у можливості знайти в цьому парламенті 226 голосів для зміни виборчої системи. На переконання Гройсмана, чинні депутати, обрані у мажоритарних округах, не захочуть позбавляти себе влади: «Тож із цього приводу у мене немає ілюзій – досягти цього не вдасться».

Тим не менш, тема зміни виборчого законодавства буде в тренді: що менше залишатиметься часу до виборів, то активніше її підніматимуть і обговорюватимуть. Щось схоже на систему з відкритими списками депутатам вже вдалося запровадити на місцевих виборах. Щоправда, однією з головних принад цієї системи – вибором між різними кандидатами однієї партії – виборці скористатись не змогли. За нинішніми правилами, вони голосували одночасно за партію і одного кандидата, якого вона висувала на окрузі. А вже після підрахунку всіх голосів, отриманих партією, її список в ту чи іншу місцеву раду ранжувався за відсотками підтримки, набраних кандидатами в своїх округах. Утім така плутана система в процесі використання викликала купу нарікань.

Отже, чому Рада попри обіцянки переважної кількості парламентських партій, за три роки так і не спромоглася змінити виборчу систему. «Главком» опитав молодих депутатів з усіх фракцій щодо того, як вони уявляють собі систему з відкритими списками, чи вважають мажоритарку, яка застосовується в багатьох цивілізованих країнах, шкідливою, та який прохідний бар’єр, на їхню думку, оптимальним.  

Сергій Висоцький

«Народний Фронт»

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

Нам потрібна не стільки виборча реформа, скільки реформа виборців. Я виступаю за «пропорціоналку», оскільки за неї є відповідальність партії перед виборцем. Якщо хтось купив місце, а потім зрадив ідеали партії, які декларуються, його можна буде виключити з фракції. І тут не вийде «відмазатися» історіями про те, що його обрали на окрузі, мовляв, у нього є мандат від людей. Мандат є у політичного курсу, який обрала партія. Поки у нас люди не навчаться голосувати не за людей, а за програми, нічого, на жаль, не зміниться.

Яким має бути прохідний бар’єр для партій?

Якщо говорити про повну «пропорціоналку», я б поставив якомога нижчий бар’єр, щоб у Раду пройшла більша кількість сил. Щоб був якийсь «котел», у якому б «варився» політичний процес. Це 2%, може, навіть 1%.

Чи є мажоритарка повністю шкідливою?

Немає якоїсь системи, яка зможе побороти нас самих, наших політиків, наше суспільство, яке є досить легковажним в своєму виборі. Зрозуміло, що нинішню систему треба міняти, бо коли мажоритарні округи тримаються десятиріччями і передаються у спадок – це ненормально.

Варіант системи з відкритими списками було використано на місцевих виборах. Наскільки він себе виправдав?

Якщо визначальним є голосування за тих чи інших людей в рамках партійного списку, то все робиться просто: саме ті люди, які, на думку партійного керівництва, повинні пройти, посилаються в регіони із залізобетонною підтримкою або там, де є адмінресурс, а аутсайдери «підкорюють цілину». А оскільки відкриті списки – це так чи інакше різновид мажоритарки, то в них присутня корупційна складова. Все одно ці «вотчини», які зберігались десятиріччями місцевими феодалами, зберігатимуться територіально, збережуться ланцюжки фінансування. Будуть обирати тих самих людей, що й за мажоритарною системою.

Володимир Ар’єв

Блок Петра Порошенка

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

Поки що ніхто не запропонував системи, яка б могла нівелювати підкуп виборців чи лідерів партій. Звичайна система означає, що, коли партіями складаються списки, хтось може купити місце в списку. У випадку з відкритими списками можливість виборців «піднімати» когось у списку своїми голосами абсолютно не вирішує проблему. Оскільки кандидат зможе заплатити виборцям – а у нас бере дуже багато хто, – і таким чином виборці будуть підтримувати в списку саме його.

Яким має бути прохідний бар’єр для партій?

5% – оптимальний варіант. Як раніше було, так нехай і лишається.

Наскільки згубною є мажоритарка?

Будь-яка система буде згубною, доки у нас люди будуть брати гроші за голосування. «Підкрутити» відкриті списки під скупку голосів буде не так і важко тим, хто «якісно» над цим працює весь час. У нас вигадують теоретичні моделі, але ніхто не хоче продумати практичну реалізацію. Але як мажоритарник я буду голосувати за відкриті списки.

Чому за три роки парламент так і не спромігся змінити виборчу систему?

Всерйоз про виборчу реформу ніхто не говорив. Навіть ті, хто її вимагають, не робили жодних спроб виробити єдину позицію в парламенті, зокрема рахуватися з думкою мажоритарників. Дійсно, багато хто хоче змін у виборчій системі, у тому числі і президент заявляв про це. Але сам президент не може змінити цю систему без парламенту. На сьогодні дуже важко знайти модель, яка б влаштувала всі сили, а без урахування всіх думок нічого не вийде.

Семен Семенченко

«Самопоміч»

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

Це коли людина має право голосувати не тільки за назву партії, де є кілька нових прізвищ на початку списку і багато старих корупціонерів усередині. А й голосувати за окремі прізвища.

Яким має бути прохідний бар’єр для партій?

3%.

Наскільки згубною є мажоритарка?

Ця система працює у деяких країнах, але Україна – не Штати і не Франція. В Україні середня зарплата дуже низька, більшість вибирає гречку і голосує за тих, хто побудував дитячий майданчик. Багато людей голосують за тих, у кого багато реклами. А ті, хто справді готові боротися за людей – волонтери, добровольці, невеликі підприємці, – не мають жодного шансу пробитися.

Варіант системи з відкритими списками вже був задіяний на місцевих виборах. Наскільки він себе виправдав?

Варіант, апробований на місцевих виборах, показав, що не скрізь це голосування є об’єктивним.

Чому за три роки парламент так і не спромігся змінити виборчу систему?

Тому що більшість, яку представляє Блок Петра Порошенка та «Народний фронт», не зацікавлена у зміні виборчого законодавства. Вони хочуть зберегти старий нелегітимний підконтрольний ЦВК та старі правила, щоб мати можливість, володіючи великою часткою ЗМІ і величезними фінансовими ресурсами, «вигравати» у такий спосіб будь-які вибори.

Сергій Лещенко

Блок Петра Порошенка

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

Громадяни мають самі визначати місце кандидата у підсумковому рейтингу. Проголосувавши за партію, виборець може проголосувати ще й за конкретного політика. І за підсумками цього другого голосування буде визначатися місце того у партійному списку.

Яким має бути прохідний бар’єр для партій?

Для оновлення системи прохідний бар’єр варто знизити до нуля або принаймні зробити його мінімальним. На минулих виборах ми бачили, який був величезний бонус розподілу, – тобто партії, які подолали 5% бар’єр, розподілили голоси партій, які не подолали.

Наскільки згубною є мажоритарка?

Мажоритарна система в українських реаліях – це корумпована система, коли скуповуються голоси виборців у той чи інший спосіб. В інших країнах передбачені покарання у випадку зловживання мажоритарниками своїм становищем.

Варіант системи з відкритими списками вже був задіяний на місцевих виборах. Наскільки він себе виправдав?

На тих виборах була квазімажоритарна система. Справжня пропорційна – це коли відбувається конкуренція в рамках одного округу. А та система призвела до того, що деякі округи опинились взагалі без представництва у радах.

Чому за три роки парламент так і не спромігся змінити виборчу систему?

Тому що це питання блокується Адміністрацією президента, яка не зацікавлена у зміні моделі. За цей час Банкова демотивувала частину парламенту змінювати виборчу систему. Депутати-мажоритарники відчули, що для них нинішня система є виграшною і краще нічого не міняти.

Борислав Береза

позафракційний

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

Суб'єктами висування будуть тільки партії, які борються за місця в багатомандатному загальнодержавному окрузі, з територіальної прив'язкою чи ні. Виборчий список будь-якої партії буде доступний виборцю, і кожен зможе з ним ознайомиться.

Наскільки згубною є мажоритарка?

Я не вважаю мажоритарку згубною. Згубною є бездіяльність правоохоронної системи. Ми всі бачили вибори в Чернігові і тупу скупку голосів з боку обох кандидатів. Хто за це відповів? А адже саме так і розбивається віра в державу і державність. Питання не в способі вибору, а в якості виборців і обраних. Наша політична система молода, і нам треба навчитись вирощувати політиків з державним способом мислення. Ми зобов'язані розвивати та підтримувати ідеологічні партії, тому що з них потім можна спитати.

Варіант системи з відкритими списками вже було задіяно на місцевих виборах. Наскільки він себе виправдав?

Будь-який відкритий список кращий від закритого. Але, як я вже казав, важливо – хто обирає. Люди повинні бути соціально активними під час виборів, щоб не ходити на Майдан після виборів. Якщо лише 10–15% вивчатимуть список політичної партії, за яку готові віддати свій голос, то відкриті списки нічого не дадуть. Ось до Київради в 2015 році за відкритими списками зайшла майже вся команда Черновецького. А це Київ з доступом до інтернету, з величезною кількістю соціально активних жителів. Нам всім потрібно, так би мовити, дорослішати – і кандидатам, і виборцям.

Чому за три роки парламент не спромігся змінити виборчу систему?

Міняти нема кому. Партіям коаліції БПП і «Народному фронту» зміна виборчої системи не вигідна. Рейтинг БПП залишає бажати кращого, а «Фронту» – взагалі на рівні статистичної похибки. Від мажоритарки вони можуть відмовитися, тільки якщо зроблять прохідний бар'єр для партій 1%. Тоді за час, який залишився до виборів, маючи ресурс, вони спробують організувати потрібну кількість політичних проектів і відшкодувати втрату мажоритарки. Самі ж мажоритарники в принципі не хочуть міняти систему, за якою стали депутатами, – це логічно. Мені, наприклад, доведеться або не висуватися, або йти до когось на уклін і проситися у список, а це, відповідно, додаткові зобов'язання.

Олексій Рябчин

«Батьківщина»

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

Повинна бути ліквідована мажоритарка. Є гарна система, коли партії складають свої списки, попередньо їх публікують, потім отримують відгуки від людей – якщо деякі кандидати не відповідають високим стандартам депутата, політсили враховують побажання і виключають таких кандидатів, додають інших. І якщо ти в регіоні набрав велику кількість голосів, то можеш у партійному списку підніматись. Також треба враховувати, що у нас є депутати з окупованого Криму – Рефат Чубаров, Мустафа Джемільов. Я, наприклад, з Макіївки, з окупованої території, пройшов у Раду завдяки тому, що Юлія Володимирівна включила мене до списку. Треба продумати, яким чином буде реалізовано представництво проукраїнськи налаштованих людей з окупованих територій. Також у списку повинні бути 5–10 людей, які не йдуть на вибори на регіональний рівень, щоб не створювати зайвої конкуренції серед керівництва партії, яке має бути зайняте серйозними речами.

Яким має бути прохідний бар’єр для партій?

Ініціативи знизити його до 3-4% варті уваги.

Наскільки згубною є мажоритарка?

Ця система дискредитована. У багатьох мажоритарників єдина мета – вибити якомога більше коштів, заради чого вони голосують за все, що тільки можна. Є мажоритарники, які намагаються голосувати по совісті, але тоді вони не отримають жодної копійки. Мажоритарниками завжди граються, а це неправильно.

Чому за три роки парламент так і не спромігся змінити виборчу систему?

Нинішнє керівництво країни намагається підлаштувати під себе законодавство для того, щоб захопити владу. Зараз молодь не надто активно ходить на вибори, і у всьому світі намагаються вирішити цю проблему – наприклад, голосування проводяться онлайн. Ті сили, які у нас при владі зараз, розуміють, що молодь за них не голосуватиме, і тому не будуть впроваджувати речі, які невигідні для них, хоч і корисні для держави. 

Юрій Чижмар

Радикальна партія

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

У мене невелика надія, що відкриті списки щось змінять, бо все одно кандидатів у цих списках буде визначати партія. Тому поняття відкритих списків – це нова форма, але допоки не буде припинено скупку голосів, яка відбувається на кожних виборах, говорити про реальну зміну виборчої системи не можна. У людей, які голосують за гроші, відсутній усвідомлений вибір, і до відповідних рад проходять ті, хто більше заплатив. І система відкритих списків нічого не змінить. Люди повинні зрозуміти, що це таке. Зараз є, наприклад, в області вісім округів, в кожному з яких партія висуває по одному кандидату. А тепер просто буде один-єдиний округ з вісьмома кандидатами від партії, з яких треба буде обирати.

Яким має бути прохідний бар’єр для партій?

Оскільки у нас дуже сильне олігархічне лобі, то, щоб прорватись у владу новим людям, бар’єр треба знижувати. 1–2% молода політична сила ще може подолати, але 5% - вже ніяк. З іншого боку, хотілося б, щоб парламент був єдиним і була справжня більшість, а не роздробленість. Тому, на мою думку, треба прийняти закон, за яким партія, яка набере найбільшу кількість голосів, самостійно формує уряд і підбирає собі членів коаліції з діючих партій. В інакшому випадку виникає нестабільність коаліції, бо будь-який учасник може з неї вийти і розвалити.

Наскільки згубною є мажоритарка?

Я ходжу на вибори з 1994-го року і пам’ятаю різні системи. Завжди комусь щось не подобалося. Коли не було мажоритарників, люди казали – а де ж наш депутат, до якого ми маємо звертатись? Навряд чи сама собою мажоритарка є проблемою. Тим більше за таких відкритих списків, коли лідер партії буде визначати кандидатів в кожному окрузі. І хоч-не-хоч – обирай із тих, кого тобі запропонують.

Варіант системи з відкритими списками вже був задіяний на місцевих виборах. Наскільки він себе виправдав?

Ми пройшли квазівідкриті списки на місцевих виборах, на яких голоси чудово скуповувались. Десь 80% людей пройшло в ради тільки тому, що більше платили грошей. У моєму Ужгороді до міської ради пройшли такі не відомі до того в місті політичні партії, як «Патріоти України», «Відродження», а парламентські політичні монстри були аж після п’ятого місця. Тому перша задача – унеможливити купівлю голосів. Як саме – не знаю. Може, держава має сама платити людям, які не хочуть свідомо голосувати, щоб вони просто не ходили на вибори?

Чому за три роки парламент так і не спромігся змінити виборчу систему?

Щоб цей процес не відбувся і не зрушив з місця, кожна політична сила вносила свій законопроект. Голова Верховної Ради повинен створити робочу групу, куди мають увійти представники всіх фракцій та позафракційних, і дати доручення розробити новий законопроект, узгодити всі положення і винести єдиний документ. 

Олександр Черненко

Блок Петра Порошенка

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

Варіантів багато. Я особисто вивчав, як працює виборча система відкритих списків та її різновиди в різних країнах, безпосередньо спостерігав за її застосуванням в семи європейських країнах. Працював над розробкою відповідних законопроектів в Україні.

Яким має бути прохідний бар’єр для партій?

Питання виборчого бар’єра – питання політичної доцільності. Різні країни вирішують його для себе по-різному. Головне, щоб він був: а) недискримінаційним; б) сприяв певній структурованості парламенту. Для України прийнятним є бар’єр від 3 до 5 %.

Наскільки згубною є мажоритарка?

Будь-яка виборча система має свої переваги і вади. Проблема не в системі, а в практиці застосування. На жаль, в Україні ми мали проблеми з застосуванням більшості виборчих систем, тому «відкриті списки» не стануть винятком. Боротися з проблемами на виборах потрібно не автоматичною зміною виборчої системи, а комплексно. Треба вдосконалювати партійну систему, підвищувати політичну культуру учасників виборів та виборців, жорстко боротися з порушеннями і притягати порушників до відповідальності. Зрештою, якщо ми приберемо корупцію з інших сфер життя, автоматично вона зникне і з виборчих процесів.

Варіант системи з відкритими списками вже був задіяний на місцевих виборах. Наскільки він себе виправдав?

Систему, яка застосовувалася в Україні на місцевих виборах в 2015 році, назвати системою з відкритими списками можна доволі умовно. Про це заявляли експерти ще на етапі підготовки і прийняття згаданого закону. Разом із тим, одну з функцій «відкритих списків» вона виконала – а саме був відсутнім процес продажу місць у списках. Разом із тим застосування цієї «гібридної» системи породило цілу низку серйозніших проблем.

Чому за три роки парламент так і не спромігся змінити виборчу систему?

По-перше, мало хто уявляє, як ця система відкритих списків працює на практиці. Є небезпідставні побоювання, що українські виборці не до кінця розберуться в особливостях голосування за такої системи. Не варто забувати, що майже половина парламенту обрана за мажоритарною системою і більшість мажоритарників опираються змінам, хоча саме для них ця система не є занадто критичною. Разом із тим наївно вважати, що зміна системи автоматично зніме всі проблеми українських виборів.

Леонід Ємець

«Народний фронт»

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

Я є автором двох законів про відкриті виборчі списки, які сьогодні визначені як пріоритетні. Ми відкидаємо ряд простих виборчих систем, які б передбачали голосування за конкретного представника політичної сили в цілому по списку. Бо якщо у виборах візьме участь більш ніж 20 партій, кожен виборець отримає на дільниці талмуд, де буде список 450 претендентів від кожної політичної сили. Система, яку пропонуємо ми, передбачає голосування як одночасно за список в цілому, так і визначення в регіонах кандидатів, які отримають найбільшу підтримку. Тобто партія спочатку затверджує великий список кандидатів, потім їх розподіляє за регіонами – всього буде 27 (з міжнародним – 28) регіональних виборчих округів, де в кожному будуть представлені ті кандидати, які є у великому списку. Виборець матиме змогу проголосувати як просто за партію, так і за бажання визначити кандидата в його регіоні, який, на його думку, потребує додаткової відзнаки. Таким чином кандидати, які отримують більше особистої підтримки, рухаються вище в партійному списку. Це зробить безглуздим продаж місць у списку.

Висловлюються побоювання, що за такої системи кандидати від однієї політичної сили можуть влаштувати бій між собою. Але це означатиме, що вони поховають всю політичну силу. Тому партії мають знаходить однодумців, які підтримуватимуть один одного і не ганятимуться за мандатом будь-якою ціною.

Яким має бути прохідний бар’єр для партій?

Якщо прибрати мажоритарну складову, то, очевидно, його треба знижувати, щоб якомога більше громадян мали своїх представників в законодавчому органі. Думаю, на рівні 3 % було б достатньо.

Наскільки згубною є мажоритарка?

На жаль, до цивілізованих країн нам ще далеко. Якщо гречка і банальний підкуп важливіші для наших виборців, ніж результат, який буде приносити їхній обранець п’ять років в парламенті, то про що говорити? Мажоритарка дає змогу дисциплінованій та мотивованій меншості, яку купили за гроші, перемагати. Плюс в парламенті дуже мало депутатів, які отримали більш ніж 50% голосів виборців. Наприклад, колись Василь Горбаль у Солом’янському районі переміг із результатом у 11%, тобто 89% виборців не отримали свого представника. Це один з мінусів мажоритарної системи, коли втрачається представництво громадян.

Варіант системи з відкритими списками вже був задіяний на місцевих виборах. Наскільки він себе виправдав?

Це найгірший варіант, який можна було придумати. Ми пропонували систему, набагато ближчу до тієї, яку пропонуємо на парламентські вибори, але вона з абсолютно меркантильних мотивацій не була підтримана парламентом.

Чому за три роки парламент так і не спромігся змінити виборчу систему?

У цьому парламенті перебуває більш ніж 400 депутатів, які обирались за старою системою. З них, думаю, добра половина відчуває, що за новою системою їм не обратись. Є партійні функціонери, які в страшному сні бачать повернення до роботи «в полі», є ті, хто «пригодували» свої округи, в яких вони царі-боги. А тут коло роботи на регіональному окрузі збільшиться в десять разів. Якщо просто запропонувати депутатам прийняти цю систему – це нереально. Заохотити це зробити можна хіба що суспільним тиском, бо самі ж політичні сили це обіцяли. Звісно, нинішній мітинг під Верховною Радою не є інструментом, який когось до чогось змусить.

Юрій Дерев’янко

позафракційний

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

Пропорційна система з відкритими списками – це хороша ідея. Мають бути відкриті регіональні партійні списки, де є менше елементів мажоритарки і більше – елементів змагальності.

Яким має бути прохідний бар’єр для партій?

3%. Сьогодні ми говоримо про молоді партії, які незалежні від олігархату і не мають грошей на подолання 5% бар’єру. Високий бар’єр плюс потреба в грошах блокують політичні процеси в державі, створюють тільки перешкоди, які ніхто подолати не може.

Наскільки згубною є мажоритарка?

У нас за мажоритарки використовуються адмінресурс і підкуп. Підкуп виборців – одне з найтяжчих порушень демократії – у нас не карається. Чого тільки вартують вибори в Чернігові, коли Березенко від БПП змагався з Корбаном. Поліція, прокуратура і СБУ дивилися на це і сміялись. Мажоритарка використовується як майданчик для скупівлі голосів – прямо чи опосередковано.

Варіант системи з відкритими списками вже був задіяний на місцевих виборах. Наскільки він себе виправдав?

Ця система має свої мінуси і свої плюси. Мінуси – будь-який відкритий список прив’язаний до мажоритарного округу. І у парламентській моделі ми пропонуємо, щоб округ був не маленьким мажоритарним, а перебував у межах області, наприклад. А далі механізм працює справедливо – якщо людина набрала більший відсоток, має повагу і довіру, то потрапляє у верхню частину списку і проходить. Але кандидат має позиціонуватись від партії – щоб було зрозуміло, яку ідеологію він несе і що в нього в голові.

Чому за три роки парламент так і не спромігся змінити виборчу систему?

Тому що президент не хоче. Він є представником старої системи, може по мажоритарці «протягувати» потрібних кандидатів у парламент і робити їх слухняними, залежними від нього. Він не зацікавлений у тому, щоб руйнувати фінансові перешкоди на шляху до формування влади. Його все влаштовує.

Олександр Вілкул

Опозиційний блок

Яким має бути прохідний бар’єр для партій?

Прохідний бар’єр може бути і 3%, і 5%. Але що він нижчий, то більший спектр думок буде представлено у Верховній Раді, і це добре.

Наскільки згубною є мажоритарка?

Чиста мажоритарка стосовно до нашої країни - це гречка, підкуп і корупція. У нас не працюють закони, як у Європі, бо це невигідно владі.

Чому за три роки парламент так і не спромігся змінити виборчу систему?

Не змінили, тому що цього не хоче влада.

Сергій Лабазюк

«Воля народу»

Як, на вашу думку, має виглядати пропорційна система з відкритими списками?

Пропорційна система з відкритими списками – це краще, ніж партійні списки, але гірше, ніж мажоритарна система. І не тому що я сам мажоритарник. Так, є мажоритарники, які роздають гречку чи ще щось. Але є й інше зло: у партійні списки потрапляють люди, які не знають, що таке звичайне життя людей, і вони ні перед ким ні за що не звітують, це - солдати своєї партії.

Варіант системи з відкритими списками вже був задіяний на місцевих виборах. Наскільки він себе виправдав?

Під час місцевих виборів кожен депутат мав закріплену територію, але окрім того, що він повинен перемогти в себе на окрузі, він має ще й набрати більше голосів у партійному списку. І тут якраз мінус – немає гарантії, що виборці, які віддадуть 60% депутату на своїй території, отримають свого депутата, бо всередині партії він може не пройти. На місцевих виборах велика кількість професійних людей виграли на округах, але не пройшли за списком партії. Так відбивається бажання і мотивація балотуватись. Це призведе до погіршення якісного складу депутатів.

Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»