15 днів «МіхоМайдану»: гречка, дрова, гроші і нові вимоги

Третій тиждень перед Верховною Радою стоїть наметове містечко. Активісти партії Михайла Саакашвілі «Рух нових сил» разом із кількома громадськими організаціями і дрібними політичними силами вирішили саме таким чином добиватися створення Антикорупційного суду, скасування депутатської недоторканності, зміни виборчого законодавства. Саме з цими трьома вимогами вони вивели під парламент людей 17 жовтня. На їхню думку, такий протестний табір чинитиме тиск на владу, яка має зрештою дослухатися до вимог вулиці. Учасники протесту підкреслюють, що вони представляють народ, а не окремі політичні сили, хоча на наметах майорять прапори УНСО, «Руху нових сил» та інших партій та організацій.

31-го жовтня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про зняття поліційної охорони з наметового містечка. «Витрачати державні ресурси і охороняти далі цей мотлох під Радою - більше не маємо наміру», -  у різкій формі пояснив глава МВС.

Це рішення викликало подив у соціальних мережах. На тлі гучного вбивства Аміни Окуєвої, яке сталося напередодні поблизу Києва, силовики мали б зміцнювати охорону людних місць, тим паче поблизу адміністративних споруд. Однак у самому таборі, схоже, зраділи такому рішенню Авакова. «Ми і без правоохоронців якось впораємося», - запевнили «Главком» мешканці наметового містечка. Тепер протестувальників охороняють ветерани батальйону «Донбас» та інших підрозділів, дії яких координує нардеп Семен Семенченко.

На вході до містечка деякі охоронці чемно просять відвідувачів показувати вміст рюкзаків, сумок, пакетів, потім вибачаються, пояснюючи все внутрішніми заходами безпеки. Інші менш чемні, намагаються вдавати владу: «Тут неможна знімати, тут військове містечко», - із серйозним виразом обличчя заявив один із охоронців.

- Приходив до нас якийсь хлопець, який представився журналістом, відмовився реєструватися, ходив, роздивлявся, - пояснює Іванна, яка виконує функції комунікатора в інформцентрі містечка. - Що він тут робив, не знаю. Але потім ЗМІ пишуть усіляку гидоту необ’єктивну про нас.

Дівчина взялася провести «Главком» до відповідального за безпеку табору, чоловіка на ім’я Артур. Після вбивства Аміни Окуєвої і рішення МВС зняти охорону з наметового містечка, безпекове питання мало вийти на перший план.

Артур, чоловік міцної статури, не виявляє бажання спілкуватись з журналістами. Каже, що через рішення Авакова зняти охорону, у нього тепер купа справ і йде геть.

Розповісти про умови перебування і плани протестувальників погоджується координатор цивільного наметового містечка Іван Слободяник. Він є членом політради партії «Рух нових сил». У 2014-2016 роки очолював Український державний фонд підтримки фермерських господарств, але минулого року заявив про перехід до «Руху нових сил».

- Спочатку були встановлені намети вздовж вулиці Грушевського. Потім ми вирішили розділити «цивільну» і «військову» частини протестувальників, - згадує Іван як починався наметовий протест. – Це для того, аби військові (група «Визволення») в разі потреби швидко мобілізувалися для стримування можливого штурму по вулиці Грушевського, - розповідає він. Додає, що в Маріїнському парку розташоване «Містечко реформ». 

Стоїмо з Іваном біля намету після однієї з нарад, на яких активісти вирішують поточні справи містечка. Його телефон не замовкає, весь час підходять якісь люди з побутовими питаннями.

- Як бачите, у нас народ з абсолютно різних регіонів України, і центру, з Херсонщини, Рівненщини. Є партійні намети, є намети громадських організацій, є козацькі громадські формування, ветеранські, - показує рукою на намети з назвами областей.

Скільки людей постійно проживають у наметовому містечку?

Залежно від часу доби – 300-400 активістів. (Станом на ранок середи журналісти повідомляли про півсотні людей, які чергували в наметовому містечку. - «Главком»)

Група «Визволення» днями у соцмережах розмістила оголошення про потреби наметового містечка, серед яких були зокрема шкарпетки і труси. Це стало приводом для хвилі жартів. Чого-чого на Майданах не просили, а от труси – вперше…

Для свого цивільного містечка ми самостійно збираємо гроші, «військові» для свого містечка також самі. Давайте не будемо насміхатися. Коли люди тут перебувають постійно, справа не в тому, є у них гроші чи немає, воно (такі речі, як труси. - «Главком») зайвим ніколи не буває. Коли люди приїжджають, беруть із собою на один-два дні необхідне, але залишаються надовго, то будь-які засоби гігієни, білизна зайвими не бувають.

«Депутати дрова носили, так що все нормально»

На вулиці Грушевського біля наметів «Визволення» стоять скриньки для збору грошей. Скільки вже назбирали?

У них (військових) скриньки окремо, у нас свої - окремо. У нас у «цивільному» таборі механізм такий: маємо лише одну скриньку, за яку відповідають Ліза Богуцька (громадська активістка), Володимир Лановий (екс-міністр економіки) і Іван Лозовий (голова правління ГО «Рух боротьби з корупцією», член політради «Руху нових сил»). Ця команда публічно обліковує гроші, які надходять, і потім їх видають на потреби. Матеріальні засоби в основному привозять волонтери. Ми з «військовим» містечком взаємодіємо. Якщо у нас, наприклад, є дров більше, ніж потрібно, ми ділимося з «військовими». Кухня у нас спільна. Там працює частина наших кухарів, частина - їхніх. Саму польову кухню привіз один із наших активістів. Тобто ми на самозабезпеченні. У неділю нам привезли дві запечені баранячі туші, одну ми віддали «військовому» містечку.

Який раціон у протестувальників, чим годуєте?

Типова польова кухня: гречка, ячка, макарони по-флотськи. Мій друг - власник ресторану - щодня привозить 150 порцій готової їжі, наприклад, гречку з курятиною.

Правоохоронці з початку протестів і встановлення наметового містечка перекрили чи не весь урядовий квартал. Як доставляєте харчі?

Там, де вимагають залишити машини з провізією, там і залишаємо. Дійсно, це трохи було знущанням. Бо палети, бруски дерев’яні, мішки з гречкою несли люди наші ледь не від станції метро Арсенальна. Але що робити: доносили в пакетах, в мішках, на плечах. І я, і депутати дрова носили, так що все нормально.

А дрова звідки, невже в парку рубаєте?

Люди просто приїжджають і питають у нас, чим вони можуть нам допомогти. Потім хтось із них каже, що має дрова, пропонує поїхати і забрати. Або й самі люди, які нам симпатизують, привозять вже нарубані дрова.

Зараз на вулиці встановилась холодна погода: як люди миються, де перуть речі?

Ми знімаємо квартиру для тих, хто не має такої можливості, або люди ходять у лазню. Організовуємо погодинне миття людей. Так само і щодо прання, збираємо речі, відвозимо на квартиру, перемо. Волонтери також пропонують допомогти з пранням. Ми ж не на безлюдному острові (усміхається). У когось є друзі, знайомі в Києві. У кого геть немає, власне, їм ми і допомагаємо організувати ці послуги.

Іван Слободяник (на передньому плані)

Глава МВС Арсен Аваков учора наказав зняти охорону з вашого наметового містечка. Що це змінює?

Посилюється дисципліна під час входу в табір. Ми прискіпливіше звертатимемо увагу на людей, які приїздитимуть і говоритимуть, що хочуть жити тут в наметовому містечку. Це по-перше. По-друге, ми суворіше поставимо навколо табору загорожі, щоби люди ззовні не могли зайти. Також посилюватимемо чергування. «Військова» частина займається чергуванням на ключових входах і виходах з містечка, яких три: з боку оглядового майданчика (у Маріїнському парку, з якого вигляд на вертолітний майданчик і Дніпро. – «Главком»), і два на Грушевського.

«Люди побоювались сюди йти»

У рішенні МВС більше плюсів, чи мінусів?

Звичайно, більше плюсів. Тому, що кордони створювали психологічний бар’єр, що людям було страшно сюди заходити. До цього додайте по дискредитацію нас на телебаченні, де казали, що тут самі безхатьки та екстремісти зібралися. Показували тільки такі картинки, не показуючи іншу точку зору, не пояснюючи, чому люди протестують. Це створювало у людей відчуття небезпеки. Особливо, коли ти підходиш, стоїть чотири кордони поліції, потім Нацгвардія, потім КРАЗи військові, а потім ще й паркан.

У вас немає відчуття небезпеки після останніх терактів і гучних убивств? Можливо, поліції доцільніше було б тут залишатися?

Слухайте, хто захоче нам щось зробити, тим паче, якщо ми говоримо про якісь там ДРГ, то ніякі паркани і Нацгвардія не допоможуть. Навпаки, ми зацікавлені, щоб тут було якомога більше людей, щоб ми могли говорити про майбутнє країни, збирати команду, яка буде займатися реформами та протестувати тут. Звичайно, люди, дивлячись по телевізору те, що їм показують, бачачи ці всі кордони поліції, побоювались сюди йти. Маю на увазі київську інтелігенцію, молодь. Зняття кордонів, з одного боку, плюс – це дасть змогу людям приходити, спілкуватися, не боятись силовиків і на власні очі побачити те, що тут відбувається. З іншого боку, це вимагатиме від нас більшої самоорганізації та дисципліни, щоб не було тут ані тітушок, ані бомжів, ані провокаторів.

Чи не здається вам, що така невелика кількість мешканців наметового містечка пов’язана з тим, що українці не готові виходити на вулиці, а не з негативним образом наметового містечка, який начебто створюють на ТБ?

Тоді, коли відбувається віче, збирається до п’яти тисяч людей. Ми не маємо на меті максимізувати наметове містечко. Має бути візуалізація протесту у вигляді наметового містечка, а завдання мобілізувати усіх, щоб був тут Майдан і весь парк був заставлений наметами, у нас немає.

«Наші три вимоги дуже слабкі для широкого загалу»

Водночас Саакашвілі говорить, про десятки тисяч людей, які мали б бути тут і протестувати…

П’ятдесят тисяч – це про учасників віче. Проблема, на мою думку, полягає в тому, що ці три вимоги, про які ми говоримо, дійсно, дуже «слабкі» для широкого загалу. Вони незрозумілі. Проблеми бабусі, яка сидить і віддає останні копійки на комуналку, або на гарячу воду, якось не корелюють із тими проблемами, які були озвучені раніше. Тому ми зараз будемо чіткіше артикулювати наші вимоги.

Хто становить ядро нинішніх протестів під Радою?

Напевно, це «Рух нових сил», ми одні із лідерів процесу, але я би не казав, що ми тут єдині. Різні політичні сили, різні погляди присутні тут, націоналістичні організації є. Проте зараз ми вже більше орієнтуємось не стільки на коаліційну домовленість із громадським сектором і політичними партнерами, з якими починали ці протести, скільки на вимоги людей. А вимоги людей прості: люди хочуть зміни влади, і президента і парламенту. Тобто звичайні люди вимагають дострокових виборів. Насправді, це був би компроміс для зняття напруги в суспільстві.

Скільки ще ось так стоятимете?

7 листопада почне працювати Верховна Рада. Протягом першого тижня тільки почнеться «розкачування» і обговорення законопроектів, про які ми говоримо. Зараз вимоги наші міцніють, розширюються більш соціальними. Хоча починали ми лише з трьох вимог, аби досягти консенсусу з громадськими організаціями, які на початках брали участь в протесті (скасування недоторканності, утворення Антикорупційного суду і ухвалення змін до виборчого законодавств., - Главком).

Останнє голосування на віче показує, що люди якраз дуже аморфно ставляться до тих трьох вимог. Вони їх не сприймають особливо. Насправді, я думаю, що людей більше за все турбує медична реформа, точніше її колапс. Друге - це тарифи, третє - це пенсії. Іншими словами, люди хочуть зміни цієї влади. І вони так голосують на віче. Питання про імпічмент президента і дострокові вибори до Ради набирають найбільше голосів.

Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»