Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Як Бойко та Вілкул побилися на похоронах Опоблоку

    вибори-2019
    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Політичні шляхи Юрія Бойка та Олександра Вілкула розійшлися - Як Бойко та Вілкул побилися на похоронах Опоблоку
    Політичні шляхи Юрія Бойка та Олександра Вілкула розійшлися
    Колаж Главкома

    Колишні соратники Януковича воюють тепер не з «майданною владою», у них з нею чудові відносини, а один з одним

    Опозиційний блок остаточно припиняє існування. Де-юре ця партія існує, вона зареєстрована в Мінюсті, але фактично після розколу між колишніми партнерами (групами Бойка-Льовочкіна та Ахметова-Вілкула-Новинського) вона стала валізою без ручки. Від партії, що має немаленьку парламентську фракцію, навіть не буде висунуто кандидата у президенти.

    Битва престолів

    На цей момент все йде до того, що у першому турі президентських виборів на полі колишньої Партії регіонів братимуть участь одразу три кандидати – вихідці з Опоблоку – Євгеній Мураєв, Юрій Бойко та Олександр Вілкул. Перший вигравав округ як самовисуванець і в парламенті у фракції перебував недовго. А от Бойко та Вілкул проходили за списком цієї політичної сили та уособлювали два її крила – те, що орієнтується на олігархів Фірташа та Льовочкіна, та те, що асоціюється з мільярдерами Ахметовим та Новинським. У результаті наприкінці минулого року Бойко об’єднався з ще одним опоблоківським баламутом Вадимом Рабіновичем в «Опозиційну платформу «За життя» і назвав себе «єдиним кандидатом від опозиції».


    Об’єднання Вадима Рабіновича та Юрія Бойко так і не зробило останнього «єдиним кандидатом від опозиції»
    Об’єднання Вадима Рабіновича та Юрія Бойка так і не зробило останнього «єдиним кандидатом від опозиції»

    Проте вже очевидно, що «єдиним» він точно не стане. «Коли фракція Опоблоку ще була у повному складі, то диспозиція була така – 22 наших, 19 їхніх, – рахує наш співрозмовник з «ахметівського» крила. – Плюс до нас схилилась «стара гвардія» – Юхим Звягільський та Сергій Ківалов». Маючи більшість, «ахметівці», що були обурені такою самодіяльністю, виключили Бойка та його соратника Сергія Льовочкіна з фракції та всередині грудня скликали власний партійний з’їзд Опоблоку. Водночас його проведенню всіляко перешкоджали. Бойко накатав на своїх колишніх колег заяву до поліції, звинувативши їх у підробці документів (рішення про проведення з’їзду ухвалено без згоди політради). А його соратник нардеп Сергій Ларін заздалегідь подав до суду, який став на сторону позивача та заборонив тимчасово вносити зміни до установчих документів партії. Тим не менш, 15 грудня з’їзд таки змінив статут, призначив єдиним головою партії Бориса Колесникова та ухвалив попереднє рішення щодо балотування Олександра Вілкула. Ці рішення стали приводом до численних судових позовів.


    Читайте також



     У Ріната Ахметова знайшовся свій кандидат в президенти – Олександр Вілкул
    У Ріната Ахметова знайшовся свій кандидат у президенти – Олександр Вілкул

    Абсурдність того, що відбувається в Опоблоці, підкреслюють чудасії, що відбуваються навколо партійного сайту opposition.org.ua, який періодично переходив з рук у руки. Спочатку «ахметівцям» вдалося вичистити звідти конкурентів і заполонити ресурс суцільними зображеннями Вілкула та його промовами. 2 січня на голови громадян, що перебували у вирі святкувань, була скинута заява про те, що Бойко працює на чинну владу і пішов на сепаратні перемовини, аби внести смуту та розкол у лави опозиції. Серед гріхів Бойка були згадані і легендарні вишки, і написання доносів на товаришів, і те, що Генпрокуратура досі не вносила на нього подання щодо зняття недоторканості.

    Але згодом це викриття на сайті стало недоступним, а фото Вілкула замінили численні зображення Бойка та Наталії Королевської. Остання, як виявилось, переметнулась до цього табору з «ахметівської» тусовки і тепер розповідає, як добре жилось українцям, коли одіозний Бойко був міністром палива та енергетики.


    Наталья Королевська переметнулась до табору Бойко–Льовочкіна з «ахметівської» тусовки
    Наталія Королевська переметнулась до табору Бойка-Льовочкіна з «ахметівської» тусовки

    Користувачам інтернету було адресоване звернення, що домен може використовувати тільки «Опозиційна платформа «За життя», а клони зазіхають на нього незаконно. В результаті боротьби за ресурс «клони» переїхали на інший домен. У пересічного виборця Партії регіонів, в якій все було просто як двері, від таких «битв престолів» може піти кругом голова.



    Не той тепер Опоблок

    Тепер зосереджене обличчя бородатого Вілкула на білбордах розміщене на фоні нового логотипу «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку» з неодмінним стилізованим «голубом миру». Цікаво, що свого часу перейменувати Опозиційний блок у Партію миру та розвитку бажав Сергій Льовочкін і от тепер цю ідею «взяли у користування» його опоненти, об’єднавши два бренди.


    Сергій Льовочкін хотів перейменувати Опозиційний блок в Партію миру та розвитку та цю ідею «взяли у користування» його опоненти
    Сергій Льовочкін хотів перейменувати Опозиційний блок у Партію миру та розвитку, однак цю ідею «взяли у користування» його опоненти

    Розуміючи, що останній з’їзд Опоблоку мав сумнівну легітимність, «ахметівська» частина просто перейменувала Партію миру та розвитку, давши їй нинішню подвійну назву.  Партія, яку тепер експлуатують «ахметівці», була зареєстрована у червні 2014 року, прописана у столичному бізнес-центрі «Парус», а очолює її співробітник «Метінвесту», відомий у медійних колах Віталій Кисіль. Відповідно висунути Вілкула у президенти тепер може ця перейменована кишенькова партія Ахметова.

    У таборі Вілкула вже хваляться і тим, що згідно соцдослідження, проведеного близьким до Ахметова фондом «Українська політика», їхній кандидат вже обганяє Бойка на одну десяту відсотка. Звісно, опитування, якими послуговуються у Бойка, «свідчать» зовсім про протилежне.

    Цього ж тижня у медійну війну двох колишніх крил Опоблоку включились армія «фейсбучних експертів», яких часто називають політологами. У соцмережах з’явились як під копірку написані пости, які дуже схожі на замовну кампанію з боку «ахметівців». Суть їх в тому, що, мовляв, об’єднавчий з’їзд «Опозиційної платформи «За життя» Бойка-Рабіновича переноситься вже втретє через великі розбіжності сторін щодо майбутнього проекту, фінансування кампанії та через те, що Бойко з Льовочкіним... не хочуть бачити на з’їзді Медведчука. До того ж на цей момент просто нема зареєстрованої у Мінюсті партії, яка могла б висунути кандидатуру Бойка, тож йому доведеться ганебно йти на вибори самовисуванцем.

    Співрозмовники в оточенні Бойка переконують, що його похід на вибори не від партії був давно вирішений: «У нас буде великий захід, який пройде вже після того, як наш кандидат подасть документи до ЦВК. З’їзди переносились через те, що ми не хотіли висувати кандидата в кандидати. А так коло тих, хто підтримає Бойка, буде дуже широке: багато різноманітних громадських організацій – ветерани, чорнобильці…». Всю цю красиву картинку потім будуть крутити на телеканалах, підконтрольних Льовочкіну, Фірташу та Медведчуку.

    Сам Бойко теж підтвердив «Главкому», що піде самовисуванцем: «У нас є підтримка низки громадських організацій, яких вже підписалось біля десяти, і, чесно кажучи, боюсь когось образити. До того ж, «Опозиційна платформа «За життя» ще не зареєстрована як партія».

    У четвер Бойко зареєструвався в ЦВК і анонсував, що незабаром відбудеться форум громадського руху «Опозиційна платформа «За життя», який його підтримає.

    На кінець тижня заплановане висування Вілкула, але поки незрозуміло, чи піде він самовисуванцем, чи від новоствореного «Опозиційного блоку – Партії миру та розвитку». Кожен з цих варіантів має переваги і недоліки. Наприклад, новостворену партію як «клон» Опоблоку можуть затягати по судах опоненти, оскаржити результати з’їзду, правомірності висування і т. д. Але балотування Вілкулу від партії може додати підтримки через все ще відомий бренд Опоблоку.

    Цей бренд та схудла і розколота фракція – власне, все, що залишилось від «старого» Опоблоку, який вважали реінкарнацією могутньої Партії регіонів. Тепер його члени міряються своєю опозиційністю і ведуть боротьбу більше не з «майданною владою», з якою у кожного з них якраз чудові партнерські відносини, а один з одним.

    Найцікавіше попереду.

    Павло Вуєць, «Главком»

    До вашої уваги:

    • Детальніше про президентські вибори читайте тут
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ