Головатий розповів, де Венеційська комісія вгледіла порушення прав російської меншини в Україні

Венеційська комісія зауважила, що статтю 7 Закону про освіту сформульовано так, що, на перший погляд, є підстави говорити про утиски цієї мови. Про це повідомив в інтерв’ю «Главкому» член Венеційської комісії Сергій Головатий. 

«Але водночас Комісія сама ж і пояснює причини ситуації, що склалася стосовно цієї мови історично, вказуючи на специфічне місце російської як найпоширенішої з-поміж «регіональних або міноритарних» мов, котра є «головною мовою спілкування для багатьох осіб, що належать до неросійських меншин»; вона, на відміну від офіційних мов держав-членів ЄС, за статтею 7 Закону є обмеженішою. Проте тут же Комісія визнає: «можна стверджувати, що історична мовна політика, яка протегувала російській мові, та поточний політичний контекст можуть виступати чинниками, що виправдовують такий підхід» (параграф 112)», - розповів Головатий. 

Також він повідомив, що комісія, висловлюючи розуміння сучасної політики української держави в її ставленні до російської мови, у параграфі 114 Висновку зазначила, що менш сприятливий режим застосування російської мови порівняно з режимом застосування мов Європейського Союзу «порушує можливі питання конституційності в стосунку до статей 10 та 24 Конституції України та не є виправданим у світлі принципу недискримінації, в разі якщо не буде надано більш переконливе обґрунтування» (виділено на прохання Сергія Головатого - «Главком»). Із цього випливає, що Конституційний Суд України має можливості та достатній простір для професійного пошуку «більш переконливого обґрунтування» недискримінаційності статті 7. А він, як відомо, вже відкрив провадження з цього питання за поданням народних депутатів від «Опоблоку».  

«Що варто робити Україні? Чекати рішення Конституційного Суду. Якщо він спроможеться надати доволі переконливе обґрунтування підстав для такого підходу України (щодо російської мови зокрема – «Главком»), то ні в кого й ніколи не буде юридичних підстав звинувачувати Україну в порушенні юридичних зобов’язань – що міжнародних, що національних. Простими словами, наразі Україна не зобов’язана змінювати приписи статті 7, а нашому Конституційному Судові доведеться добре попрацювати над цим питанням», - зазначив Головатий.