Міністр освіти: Раніше приватні виші могли розташовуватися навіть у двокімнатній квартирі

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич в інтерв’ю «Главкому» розповіла, чому починаючи з 2014 року в Україні було закрито 24 приватних ВНЗ. А особливі проблеми були саме з філіями приватних вишів.

«Вони могли розташовуватися навіть у двокімнатній квартирі. Тепер при ліцензування і отриманні акредитації змінені норми щодо площі закладу і тому було закрито багато філій. Зараз ми зробили новий крок – оновили умови для ліцензування вишів. З одного боку, спростили процедуру ліцензування, але при цьому підвищили якісні вимоги отримання ліцензії. Зокрема, у нас раніше найменша площа закладу вищої оствіти (ЗВО) для підготовки бакалаврів і магістрів була 1000 кв м, а зараз - 2000 кв м. Тобто збільшили удвічі», - розповіла очільниця Міносвіти.

Ця постанова зовсім свіжа, прийнята місяць тому. На думку Гриневич, це великий запобіжник для того, щоб не видавалися знову ліцензії «конторкам, які неможливо назвати вишами».

«У нас же є проблеми з якістю навчання не тільки в приватник ЗВО, а й в державних. Зараз ректори і частина нардепів, які захищають їхній інтерес, борються за те, що ми маємо зберігати малесенькі виші, зокрема в регіонах. А ми запровадили широкий конкурс, щоб державні гроші йшли в кращі навчальні заклади за студентами з найбільшими балами ЗНО», - розповіла вона.

Тобто, в першу чергу, місце дістається тому, хто має кращий результат ЗНО, – його місце йде в обраний відповідно до розставлених вступником пріоритетів виш. Таким чином, маленькі погані виші, які не дають гарну освіту, втратили можливість мати гарних студентів, бо гарний студент з гарними результатами може обрати будь-який навчальний заклад.

«Ми маємо прийти до злиття маленьких регіональних закладів у класичні багатопрофільні університети, які будуть регіональними. Але очевидно, що регіони не можна позбавляти вишів, бо їх наявність впливає на інтелектуальний потенціал місцевості. Але заклади потрібно оптимізувати», - вважає міністр.

Гриневич нагадала, що закон 2014-го року дарував вишам достатню автономію. Проблема в тому, що замість того, аби використати автономію, щоб йти вперед і розвиватися, багато закладів законсервувалося.

«Я дивлюсь по виборах ректорів – як правило, перемагає ректор, який працював тут до того 10–15 років. Вперше ми ввели обмеження  - максимум дві каденції. Першу вони відбули, і зараз йдуть вибори. Оскільки закон повністю усунув міністерство від цих виборів, ми повинні формально підписати контракт з обраним кандидатом, який набрав більшість в університеті. Обирає трудовий колектив університету, представники студентів, викладачі. Результат в більшості випадків – перемагає попередній ректор. Це означає, що вони відтворюють самі себе, бояться чогось нового», - резюмувала Гриневич.