рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Карантин і ЗНО. Керівник Центру оцінювання знань про те, чого тепер чекати випускникам

    інтерв'ю
    • Михайло Глуховський
    • Розсилка
    Коли ж відбудеться цього року ЗНО і чи відбудеться взагалі? - Карантин і ЗНО. Керівник Центру оцінювання знань про те, чого тепер чекати випускникам
    Коли ж відбудеться цього року ЗНО і чи відбудеться взагалі?

    «Тепер дата проведення ЗНО – це рівняння з трьома невідомими»

    В Україні 24 березня завершилася реєстрація на проведення зовнішнього незалежного оцінювання, яке за планом має розпочатися наприкінці травня. Але через рішення уряду про надзвичайну ситуацію в Україні щонайменше до кінця квітня ці плани тепер  під великим питанням. І справа не лише у термінах тестування. Головною проблемою стає якість підготовки до оцінювання, у нинішніх умовах це розуміють і учні, і вчителі. Адже не у всіх школах є можливість організувати якісне навчання у дистанційному режимі, про що нині розповідають чиновники різних рівнів. 

    Проблема організації дистанційного навчання є головним викликом зараз для вчителів, ділиться своїми міркуваннями з «Главкомом» колишня міністерка освіти і науки Лілія Гриневич. «У 2019 році у нас була субвенція для областей на проведення інтернету, як туди, де його не було, так і на покращення зв’язку там, де він вже був. Тоді йшла мова про проведення інтернету до шкіл, але зараз діти вдома, а не в школі. Який доступ до мережі вони вдома – питання», - каже ексурядовець. 

    Про те, коли відбудеться ЗНО, що впливає на дату його проведення, для яких класів можливо скасувати цьогорічне зовнішнє оцінювання і хто має організовувати навчальний процес для учнів під час вимушеного дистанційного навчання в інтерв’ю «Главкому» розповів в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко.


    .о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко
    Виконуючий обов'язки директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко. Фото: opinionua.com

    «ЗНО прямо залежить від терміну карантину»

    Коли відбудеться цього року ЗНО і чи відбудеться?

    Зараз ми працюємо у звичному режимі. Дехто дистанційно працює, але основні процеси, пов’язані з тиражуванням, версткою, макетуванням тестових зошитів відбуваються по плану у штатному режимі. Людей на роботу ми довозимо, хто має власний автотранспорт, добирається самостійно. З моменту проведення першої сесії тестування, наприклад математики, яка заявлена першою, до видачі результатів у нас є 24 дні. Перенесення термінів карантину, його подовження означатиме автоматичне перенесення термінів проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Грубо кажучи, якщо терміни карантину подовжуються на один місяць, то ми відтерміновуємо всі свої заходи також на місяць. Відбувається автоматичний зсув в календарі дати проведення ЗНО. 

    Заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний каже, що нині відпрацьовуються декілька сценаріїв проведення ЗНО. Що це за сценарії?

    Сценарії пов’язані лише тільки з періодами проведення. На сьогодні 100% впевненості немає, що у квітні завершиться карантин. 

    Чи є серед цих сценаріїв сценарій скасування ЗНО, яка йому альтернатива?

    Ні, немає. Альтернатива є лише, можливо, для 4 і 9 класу. Для 11 класу, тобто для випускників, які мають складати державну підсумкову атестацію, передбачене тільки зовнішнє незалежне оцінювання. Тому що це зав’язано на різні нормативно-правові акти, від закону України до розпорядчих документів міністерств.

    Якщо говорити про альтернативу для 4 і 9 класів, у чому вона полягатиме?

    Мова про державну підсумкову атестацію, яка може бути проведена у формі контрольної роботи. Вона організовується силами навчального закладу. У який спосіб навчальний заклад, можливо, за рекомендаціями Міністерства освіти і науки проводитиме державну підсумкову атестацію, це питання до міністерства. 

    На підставі чого міністерство вирішуватиме, чи варто застосувати альтернативу?

    На підставі завершення, чи незавершення навчального року у встановлені терміни. Законом визначено, що навчальний рік у нас має завершитися 1 липня. 

    ЗНО мають складати не лише ті випускники, які вступають до вищих навчальних закладів, а всі випускники шкіл. Чи розглядаєте варіант, якщо карантин надовго затягнеться, провести ЗНО лише для тих, хто збирається вступати до вищих навчальних закладів?

    Поки що розглядається варіант продовження навчального року і, відповідно, перенесення ЗНО на червень, можливо, липень, серпень з подальшим відтермінуванням вступної кампанії. Варіантів може бути безліч. Це як у рівнянні з трьома невідомими. Ми зараз у такій же ситуації… Єдине, у чому ми залізобетонно упевнені – ЗНО відбудеться. Зрозуміло, що під величезним питанням, чи у травні. 

    Чи не постраждає якість підготовки учнів до ЗНО під час карантину, адже є предмети, які складно вчити дистанційно, наприклад, іноземна мова, яка потребує практики?

    Якщо ми говоримо про практику, то що заважає учневі, перебуваючи вдома, слухати іншомовні тексти, переглядати фільми, читати іншомовні книжки. Про яку практику ви говорите?

    Далеко не факт, що у всіх сільських учнів є комп’ютер з доступом до інтернету, а тим паче можливість запросити у час карантину репетиторів. Як бути їм?

    Наразі міністерством визначена одна форма, яка може застосовуватися – це форма дистанційного навчання. Зрозуміло, що в якійсь мірі говорити про те, що ця форма надання освітньої послуги є якісною в столичній гімназії і пересічній сільській школі, ми не можемо. Адже на це все впливають різні фактори. Перш за все – наявність можливостей виходу в інтернет, можливість користуватися якщо не вдома, то в школі комп’ютером і інтернетом. Можливо, буде прийнято рішення про продовження навчального року аж на весь червень. Тоді діти, з огляду на ситуацію з поширенням епідемії, повернуться за парти і зможуть в якомусь класно-урочному режимі надолужувати те, чому було недостатньо приділено уваги під час карантину і дистанційного навчання. 

    Мова не тільки про доступність комп’ютерів і інтернету у сільській школі, а й про можливості дистанційно навчатися учням, які не мають вдома якісного доступу до мережі. Що робиться для того, щоби дистанційне навчання для таких учнів було ефективним?

    Не знаю, чесно вам скажу. Організація дистанційного навчання – це робота закладів повної середньої освіти, місцевих громад. 

    Чи є можливість зробити повністю дистанційною процедуру подання документів до вузів?

    В Україні уже не один рік діє система електронного вступу. Тобто система, коли абітурієнт не стоїть у черзі до приймальної комісії, адже усі документи подаються в електронній формі на різні напрямки підготовки до різних університетів. Сидячи у Києві можна шукати щастя і у Львівській політехніці, і в одеському чи харківському університетах. Але коли вже почнеться вступна кампанія і складатимуться рейтинги, тоді абітурієнт, якщо його кудись рекомендують до зарахування, дійсно має сам привезти оригінали документів. 

    Чи можна змінити ситуацію, щоби абітурієнт не мусив привозити оригінали документів? Можливо це також зробити в електронному вигляді?

    Не готовий дати відповідь на це запитання. Це більше до Директорату вищої освіти і освіти дорослих в міністерстві. Думаю, що на той час, коли стартуватиме вступна кампанія, ситуація з епідемією, враховуючи навіть можливі терміни перенесення, дозволить фізично привозити документи. 

    «Школа – це не фабрика з підготовки до ЗНО»

    Статистика свідчить, що близько 1% тих, хто здав ЗНО, намагаються оскаржити його результати. З огляду на складність у підготовці цьогорічного ЗНО, прогнозуєте збільшення кількості оскаржень? 

    Апеляційний процес присутній у будь-якій справі, де вирішується доля когось або чогось. В даному випадку тести ЗНО є тестом випробовування високих ставок. Адже ставка – це вступ/невступ до закладу вищої освіти, як правило, на бюджетну форму навчання. Розгляд апеляцій відбувається щороку. Ми щороку не спостерігаємо якогось сплеску кількості поданих апеляційних заяв. Можливо, в цьому році таких заяв буде більше. Але не думаю, що це пов’язано з якістю підготовки. Тут треба розрізняти найголовніше: школа не повинна готувати до зовнішнього незалежного оцінювання. Школа повинна надавати усю суму знань, умінь і навичок, аби людина, яка виходить за її поріг, була пристосована до життя. Школа – це не фабрика з підготовки до ЗНО. 

    Не можете не погодитися, що від рівня викладання у школі і залежить здатність успішно скласти ЗНО і вступити до університету.

    Я з цим погоджуюся. Всі визнають те, що немає у нас 100% рівності в можливості отримати освіту. У нас є проблема із сільською, малокомплектною школою. Те, що ці проблеми загострилися, коли в країні склалася така ситуація, яка зараз, це так. 

    А українські практиці застосовувалось і однорівневе, і багаторівневе ЗНО. З огляду на ситуацію з карантином, чи можливий перегляд правил оцінювання, аби полегшити абітурієнтам вступ?

    Практика була лише один рік у 2015-му, коли пропонувалися тести двох рівнів складності, базового і поглибленого. Ми сподівалися, що самі університети самостійно визначатимуть, який рівень складності має долати абітурієнт, якого абітурієнта вони хочуть мати. Але ця практика показала, що наші університети не готові навіть на профільні напрямки підготовки брати результати профільних тестів. Вони всі виставляли рівень «стандарт». Станом на сьогодні ані потреби, ані можливостей для того, щоби запроваджувати нижчий чи вищий рівень від того, який є, немає. Адже зараз уже завершений процес підготовки тестів. Триває процес їхнього друку та комплектація аудиторних протоколів. 

    Чи варто збільшити для абітурієнтів кількість вузів, до яких одночасно дозволено подавати документи?

    Думаю, немає такої потреби, тому що будь-якій людині, яка готується до вступу до закладу вищої освіти і планує кудись вступати, наявної кількості університетів достатньо (у 2019 році абітурієнти мали можливість подати сім заяв на чотири спеціальності на місця держзамовлення. В той час як кількість заяв «на контракт» не обмежувалася – «Главком»). Якщо у неї, звісно, є виписаним життєвий сценарій. Яка різниця, надати можливість подавати документи в усі університети, чи в п’ять? Питання в тому, чи вона хоче просто потрапити в університет, чи вона хоче здобути конкурентоспроможний фах і заробляти собі цим на життя. 

    Чи вплинув якимось чином нинішній карантин і перерва у навчанні на кількість учнів, які складатимуть цього року ЗНО?

    24 березня був останній день, коли абітурієнт мав можливість подати свої реєстраційні документи. Регіональні центри завершують їх обробку. Станом на сьогодні на основну сесію на українську мову і літературу, наприклад, зареєструвалося більше 360 тисяч абітурієнтів.

    Що значить саме на основну сесію, як ця кількість може змінитися, якщо говорити про усіх тих, хто складатиме ЗНО?

    Щороку ми проводимо дві сесії тестування. Так званий основний період – основна сесія, і додаткова сесія. Основна сесія є унормованою і визначеною чинними нормативно-правовими документами. Вона має відбутися 21 травня і тривати до 17 червня. Ті особи, які з об’єктивних причин не змогли зареєструватися під час основної сесії тестування мають можливість зареєструватися на додаткову сесію. Період реєстрації відбуватиметься у травні. Я хочу повторити, що якщо терміни карантину будуть посунуті, відповідно, будуть посунені і терміни реєстрації на додаткову сесію. Тобто всі, хто зареєструвався на основну сесію, пройдуть тестування не у зазначений період, а в інший період. Можливо, це буде червень, можливо, вересень, можливо, жовтень. 

    «Наступний навчальний рік може не розпочатися 1 вересня»

    Тобто ви допускаєте, що початок наступного навчального року, який запланований на 1 вересня, може бути зсунутий на жовтень чи листопад? 

    Може бути і таке, що школи розпочнуть, наприклад, у жовтні, а університети пізніше. Зараз може бути все, що завгодно. Можливо, до того часу ми будемо не просто на карантині, а на комендантській годині і нам дозволять виходити не далі за 100 метрів від свого будинку. 

    Які категорії учнів зазвичай подають документи на додаткову сесію, чи можуть бути в їх переліку ті, які не подали документи на першу сесію з причин карантину? Чи прогнозуєте зростання тих, хто подаватиме документи на додаткову сесію?

    Думаю, кількість не буде більшою, ніж зазвичай. Як правило, на додаткову сесію є вичерпний перелік осіб, які можуть і мають право зареєструватися. Як під час однієї, так і під час другої сесії можуть реєструватися мешканці неконтрольованих територій, з окупованої АР Крим, ув’язнені, або ті, які перебувають в місцях позбавлення волі. Якщо людина зареєструвалася на основну сесію, але з якихось обставин не змогла у ній взяти участь, наприклад, через хворобу, то вона рішенням регламентної комісії регіонального Центру оцінювання якості освіти реєструється на тестування під час додаткової сесії. Але це не означає, що 360 тисяч, які зареєструвалися на основну сесію будуть перереєстровані на додаткову. 

    В разі, якщо процес затягнеться, чи допускаєте складання ЗНО в дистанційному режимі, чи є у України технічні можливості це провести? 

    Ні, в Україні таких технічних можливостей немає. Немає такої кількості комп’ютерів, такої мережі, яка б відповідала державним вимогам захисту інформації. Та система, яка вибудована, на жаль чи на щастя, вибудована тільки під паперове тестування… Західний досвід говорить тільки про одне – тести високих ставок – це папір, ручка або олівець.

    Михайло Глуховський, «Главком»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ