У Луцьку знайшли руїни стародавнього католицького храму (фото)

У Луцьку археологи виявили та дослідили унікальну стародавню споруду – Кафедральний Собор Святої Трійці, який був споруджений у XV столітті спочатку як дерев'яна святиня, а згодом у XVI столітті вже відбудований як кам'яний храм. Цей собор називають «Матір'ю костелів на Русі». Про це повідомив керівник Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України Віктор Баюк у своєму Facebook.

Фундамент споруди, стіни та підземелля були виявлені та попередньо вивчені при здійсненні робіт з благоустрою території Луцької єпархії Римо-Католицької Церкви.

Як пояснив учений, першу дерев'яну святиню вже як Кафедральний Собор на цьому місці збудував великий князь литовський, князь городянський, князь луцький, титулярний король гуситів Вітовт (представник литовської династії Гедиміновичів) у 1427 році. А вже кам'яний храм правдоподібно було збудовано луцьким єпископом Юрієм Фальчевським у 1545 році.

Було обстежено фундамент північно-західної круглої вежі, стіни північної частини храму з архітектурними елементами (контрфорсами), а також анфіладу невідомих досі підземель під його вівтарною частиною.

Археолог також розповів, що знахідку зараз вирішили тимчасово законсервувати зі збереженням можливості подальших масштабних досліджень.

Зазначимо, що до Луцька литовський князь Вітовт вирішив перенести католицьку кафедру з Володимира. Саме місто за його правління мало статус неофіційної південної столиці держави Велике князівство Литовське, Російське і Жемайтське – Литви.

До речі, у Луцьку 6 січня 1429 року розпочався 13-тижневий з'їзд європейських монархів, на якому Вітовт намагався здобути королівську корону. У 1430 імператор Священної Римської імперії Сигізмунд Люксембург дійсно проголосив Вітовта королем «Литовського королівства», і вже була призначена церемонія коронації. Але вислану освячену корону перехопила польська шляхта, і у жовтні того ж року Вітовт помер, не бувши коронованим.

Нагадаємо, під Хмельницьким під час масштабних археологічних розкопок у місті Полонне дослідники виявили велику кількість артефактів, фрагментів посуду, знаряддя праці, стародавні могильники. Знахідки відносяться і до епохи бронзи, і ранньослов'янського часу, і до княжого періоду – охоплюють тисячоліття.

Як повідомлялося, на Хмельниччині археологи знайшли стародавню шахову фігуру та невідомі руїни замку.

Раніше, на розкопках під Черкасами археологи знайшли єгипетські артефакти.

Також, на Дніпропетровщині розкопали місце поховання вождів і шаманів.

До слова, у Спілці археологів стурбовані через те, що в Міністерстві культури постійно гальмують із дозволами на проведення археологічних досліджень.