Військовий психолог дав поради тим, хто під час війни розлучається

Андрій Козінчук, військовий психолог, блогер, ветеран АТО, а нині заступник командира інженерно-саперної роти з морально-психологічного забезпечення групи інженерного забезпечення 67 ОМБр в інтерв’ю «Главкому» розповів про руйнування стосунків під час війни.

За його словами, мозок військових біологічно перебуває у лімбічній системі (дуже складній ситуації емоційно). Для того, щоб вижити, необхідно менше думати і більше діяти, при цьому для чоловіка на передовій не стерлася з пріоритетів власна сім’я, але у нього додалося інших проблем, які треба вирішувати.

В той самий час у жінок в тилу купа проблем: податки, хазяйство, догляд за дітьми та ін. При цьому їм нерідко здається, що вони незначні і розповідати чоловіку про них не треба, оскільки це у нього справжні проблеми. І може статися, що жінка зустріне у тилу чоловіка, з яким спілкується, який зрозуміє її проблеми.

«Я не можу сказати що це у всіх подібна історія, але цей приклад досить часто зустрічається. Тобто жінка може телефоном поділитися своєю проблемою зі своїм чоловіком, а у нього вчора миші з’їли всю його їжу і спорядження, у прямому сенсі. І від цього він ненавидить світ, а вона розповідає йому про свої «проблеми». Тобто є ситуації, коли чоловік не може підтримати жінку, а жінка не може підтримати чоловіка просто тому, що вони в абсолютно різних життєвих ситуаціях зараз», – підкреслив Козінчук.

Є місце і ревнощам – чоловік знаходить жінок, які ближчі до його теперішньої культури побуту, але це зовсім не означає, що він спить з ними. З іншої сторони, жінка, наприклад, в Польщі може знайти іншого чоловіка, який розуміє та усвідомлює її поточні проблеми.

«Я проти того, аби рятувати шлюби, я за те, аби рятувати себе. І вже коли ти цілісний, ти можеш бути з кимось у стосунках. Стосунки складаються з двох людей, і коли в них фактично не присутня одна людина, тоді такий союз тимчасовий. У той же час можуть народжуватися нові союзи. Наприклад, він після психотравм, переживань. Він був одним із кількох бійців, хто вийшов із бою, де полягло багато солдатів, а вона щойно втратила чоловіка, тобто молода вдова 22-річна. От вони на фоні таких травм зійшлися, покохали одне одного», – зазначив військовий.

В той самий час він розповів, що, згідно зі статистикою, є лише 6% вірогідності, що такий союз проіснує у перспективі після завершення психотравмуючих подій.

Андрій Козінчук додав, що у сімейного чоловіка-військового вірогідність отримати посттравматичний синдром на 40% менша за тих, у кого немає сім’ї.

«Практично сім’я здатна «витягти» чоловіка зі складної ситуації, вона спонукає його усвідомити, що тобі треба допомога, піклування, любов. Буває таке, що чоловік ніяк не може полюбити себе. А у нього є дівчина, і він вчиться любити себе через любов до неї. І вона йому показує, що таке насправді любов і піклування, і це дуже здорові штуки. Про них також потрібно говорити», – зазначив Козінчук.