Рідні не знали, що воював у штурмовій роті. Згадаймо спортсмена Дмитра Одинця
Юнак був непридатний до служби, шукав усі можливі варіанти, щоб все ж потрапити на фронт, у липні 2023 року його мрія здійснилася
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Одинця.
На Харківщині біля села Синьківка загинув волонтер благодійного фонду «Соломʼянські котики», переможець Бігової ліги Run Ukraine 2019 та боєць штурмової роти «Гонор» батальйону «Вовки да Вінчі» Дмитро Одинець. Йому було 23 роки.
Дмитро народився у Рівному. Після навчання перебрався до Києва та вступив до Національного університету біоресурсів та природокористування України. У столиці серйозно зайнявся спортом. У складі збірної НУБіП перемагав на змаганнях із плавання на 1 тис. м в Одесі та був срібним призером на дистанції 5 тис. м у Мінську. Денис брав участь у півмарафонах у всій Україні, пробіг повний Київський марафон. А у 2019 році майбутній захисник став переможцем Бігової ліги Run Ukraine серед чоловіків у віковій категорії 18-22 роки, набравши найбільше очок за підсумками шести стартів.
«За результатами і у Києві, і у Дніпрі я пробіг нібито нормально, а у Львові взагалі був мій найкращий старт. Я сам здивувався, адже там я вперше був призером у своїй віковій категорії. Це для мене було сюрпризом. Бігаючи в різних містах, я відкриваю для себе Україну», – так прокоментував переможець результати Бігової ліги Run Ukraine.
Також під час навчання у Києві Дмитро знайшов для себе ще одне покликання – навчати дітей плавання. Він отримував величезне задоволення від роботи тренером. А після отримання диплома знайшов себе у сфері ІТ, але продовжував змагатися.
Від початку повномасштабного вторгнення Дмитро хотів вступити до лав ЗСУ, однак отримав відмову через проблеми зі здоров'ям. Тому почав допомагати у штабі благодійного фонду «Солом'янські котики» як волонтер.
У липні 2023 року завдяки наполегливості Дмитра прийняли у штурмову роту «Гонор» батальйону «Вовки Да Вінчі», яка навесні тримала останню дорогу до Бахмута. На фронті хлопець отримав позивний IT завдяки сфері, у якій працював.
Серце спортсмена та захисника перестало битися 16 жовтня 2023 року під час бою з російськими окупантами біля села Синьківка на Харківщині. В окоп, де перебував Дмитро, прилетіла граната.
«Граната потрапила в укриття, Дмитро (у військовому середовищі позивний Айті) отримав важкі поранення і, на жаль, не вижив… Ще вчора були стримані урочистості з нагоди воєнного випуску і одержання диплома магістра-автоматника. А сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю 23-річного хороброго воїна. Безжальна війна забирає найвідважніших, щирих, із відкритим серцем світлих людей. Діму ми пам'ятаємо саме таким. Таким він залишиться назавжди у нашій пам’яті...» – написали у рідному виші про випускника магістратури 2023 року ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження.
Уже після загибелі бійця з’ясувалося: навіть рідні не знали, що Дмитро воює на одній із найважчих ділянок українського фронту. «Про перебування на передовий наш герой практично нічого не розповідав близьким. Сестра Вероніка каже, що вони навіть думали, що він був просто оператором дрона, а Дмитро насправді був членом штурмового взводу», – розповіли про земляка в міській раді Рівного.
«Загинув Одинець Дмитро, наш друг, волонтер та боєць штурмової роти «Гонор», «Вовки да Вінчі». З перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро допомагав нам у штабі, а також був в команді волонтерів Теплиці. Мати і сестра Дмитра потребують вашої підтримки в цей складний час», – написали волонтери «Солом’янські котики».
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0