Друге дихання для «русского мира». В Україні відреагували на постанову Сейму про Волинську трагедію

Так, президент України Петро Порошенко, який, до слова, під час візиту до Варшави навіть став на коліно перед пам'ятником жертвам Волинської трагедії, заявив, що багато хто захоче використати постанову для політичних спекуляцій. Водночас він не втрачає віри, що спільними кроками обидві країни прийдуть до християнського примирення і єднання.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця висловив жаль з приводу того, що при ухваленні рішення Сейм надав перевагу односторонній політичній оцінці подій, а не фаховим міжнародним чи хоча б українсько-польським експертним дослідженням та відповідним правовим висновкам того, що сталося на Волині у 1943-45 роках. Він прогнозує, що на таке рішення польського парламенту буде відповідь українських політиків та парламентарів, які будуть доводити, що був геноцид і українців з боку поляків. А це спровокує низку взаємних звинувачень та заяв. 

Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович назвав ухвалу польського Сейму не історичним рішенням, а" історичним непорозумінням". "Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі", - вважає він.

Богдан Червак, голова ОУН, яку в Польщі власне і звинуватили в геноциді, заявив, що після цього рішення російський президент Володимир Путін аплодує, а "русский мир" отримує друге дихання в обох країнах.

Депутат Микола Княжицький наголосив, що Волинська трагедія не була геноцидом, а вживання цього терміну "у популістській спекулятивній постанові знецінює його". А польські депутати думають передусім не про пам"ять загиблих поляків ,а про власний піар на трагедії польських родин. 

Екс-заступник міністра закордонних справ України, дипломатичний радник прем'єр-міністра у 2015-2016 роках Данило Лубківський зазначив, що постанова Сейму є не поминальним документом, це - маніфест. "Антиукраїнська істерія в сеймі Польщі в час російської війни пояснень немає. Злоба. Невігластво. Вибірковість", - прокоментував він рішення польських парламентарів. Однак він сподівається, що в Польщі є достатньо людей, які розуміють примітивність рішення парламенту.

8 липня Верхня палата польського парламенту ухвалила постанову щодо Волинської трагедії: сенатори закликали Сейм встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої".

Як відомо, правляча партія "ПіС" знана своїми праворадикальними поглядами. Раніше сенатор від неї та відомий польський історик Ян Жарин заявляв, що українці не стануть повноцінною нацією без усвідомлення того, що Волинська трагедія була геноцидом польського народу. Він вважає, що Україна не зможе інтегруватися в європейський культурний простір, якщо прославлятиме і шануватиме ОУН-УПА.

Польський Сейм ще у 2013 році, до перемоги ПіС на виборах, відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків. Формулювання "геноцид" підтримали лише 212 депутатів з 231 необхідних для його ухвалення. Тодішній міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав "не загострювати" позицію в справі Волинської трагедії, нагадавши, що 5 років тому польський парламент вже визнавав ті події "етнічною чисткою". Він наголошував, що з цього часу насправді нічого не змінилося та звертав увагу, що "гостріше формулювання" негативно вплине на перспективи європейської інтеграції України.