Судді по-новому: в Україні стартувала судова реформа

В Україні стартувала реформа судової системи: чергова за роки незалежності країни і перша після Майдану, однією з головних вимог якого була люстрація суддівського корпусу. 30 вересня набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя, які фундаментально змінюють судоустрій в країні. Нові норми Основного Закону, за оцінками спостерігачів, матимуть результатом деполітизацію судової системи, створення нової відповідальної судової влади та суттєве оновлення суддівського корпусу.

Що буде після 30 вересня?

Від цього часу усі політичні органи країни втратять вплив на суддівську кар'єру. Повноваження призначати, переводити з суду в суд, а також звільняти суддів, давати згоду на затримання та тримання під вартою служителів Феміди перейдуть від президента та Верховної Ради до Вищої ради правосуддя. Реформа передбачає створення оновленого корпусу Верховного суду України та ліквідацію нинішніх вищих спеціалізованих судів - Вищого господарського, Вищого адміністративного та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Натомість передбачається створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду.

Суддівський імунітет відтепер буде суттєво обмеженим і поширюватиметься лише на суддів під час здійснення ними правосуддя, тобто їх роботу в суді. В усіх інших випадках щодо затримання та притягнення до відповідальності судді прирівнюватимуться до пересічних громадян. Водночас спрощується процедура притягнення судді до відповідальності, якщо матимуть місце законні підстави.

Крім того, усі без виключення судді мають пройти тестування та оцінювання професійних знань, а також при призначенні на посаду відповідати критеріям доброчесності та суддівської етики. До оцінювання долучено громадських активістів, яких добиратимуть в Громадську раду доброчесності.

Звільнення заради очищення

Важливою нормою, яка прямо виписана у змінах до Конституції, є та, що непідтвердження суддею легальності походження статків та майна стане підставою для його звільнення. Саме ця нова антикорупційна норма Конституції уже надзвичайно сильно сколихнула український суддівський корпус. До 30 вересня велика частина суддів поспішила написати заяву на звільнення, аби уникнути перевірки своїх статків. В середині вересня Верховна Рада звільнила 412 суддів, які написали заяви про відставку. «У кваліфікаційній раді суддів заявляють, що до трьох тисяч суддів збираються написати заяви про звільнення за власним бажанням. Це супер - це самоочищення системи», - каже голова парламентського комітету з питань запобігання корупції Єгор Соболєв. Ініціатори судової реформи сподіваються, що на добровільно звільнені посади прийдуть нові - молоді і незаангажовані - судді.

Однак експерти наголошують, що судді, які нині масово звільняються з органів правосуддя за власним бажанням, отримуватимуть від держави вихідну допомогу та пенсію. Фахівці пояснюють, що «прийняття» такої перспективи відбулось заради швидкого та ефективного оновлення суддівського корпусу та надання дороги молодим, які працюватимуть на посадах чесно. Чесно - означає і не беручи хабарів, оскільки в результаті реформи зарплата суддів суттєво збільшиться, і вони отримуватимуть від 70 до 300 тисяч гривень на місяць. «Це своєрідний суспільний компроміс: судді йдуть самі, якщо відчувають за собою якісь корупційні грішки, а на їхнє місце приходять нові. Звільнити тих, у кого заплямована репутація можливо, але це довготривалий репресивний шлях, а зараз Україні потрібне радикальне оновлення судової системи, аби вона запрацювала по-новому. Звільнення за власним бажанням не найгірший варіант. Це своєрідна латентна люстрація», - вважає експерт з функціонування судової системи в Україні, член тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції при Вищій раді юстиції Маркіян Галабала.

Дефіциту не буде

Станом на вересень в Україні працює понад 7 тисяч суддів. Окрім тих, хто подав заявку про відставку з загальних підстав, у четвер, 29 вересня, на позачерговому засіданні Верховна Рада звільнила 29 суддів за порушення присяги. Більшість суддів, звільнених на спеціально скликаному заради такого голосування засіданні парламенту, ув'язнювали чи грубо порушували права активістів під час подій на Майдані взимку 2013-2014 років.

Крім того, своїм повноваженням на звільнення суддів в останній день перед стартом судової реформи скористався й український президент. Петро Порошенко підписав указ про звільнення за порушення присяги одіозної судді Печерського районного суду міста Києва Оксани Царевич, яка судила «автомайданівців» та людей, котрі протестували під будинком екс-президента Віктора Януковича.

Після тодішніх репресій з боку суддів активісти «Автомайдану» заприсяглися домогтися очищення суддівської системи від корупційних заангажованих суддів, започаткувавши громадський проект з моніторингу суддівських декларацій та їхніх реальних статків PROSUD. «Наше  завдання, аби в судовій системі залишилися працювати лише гідні чесні люди, які здатні протистояти утискам політиків і є справді незалежними», - каже координаторка проекту РROSUD, активістка «Автомайдану» Катерина Бутко. Вона переконана, що тих, хто готовий працювати у судовій системі по-новому в Україні не бракуватиме.

Усі нові претенденти на суддівські посади, відповідно до закону, повинні пройти незалежні відкриті конкурсні відбори. «У нас кілька тисяч юристів випускається щороку. В різних асоціаціях працюють кілька десятків тисяч фахових юристів і адвокатів. Тож дефіциту нових кадрів не буде. Головне, аби люди повірили, що ці конкурси на обіймання нових посад проходять чесно. Тому у нас буде достатньо нових суддів», - вважає й головний експерт з питань судової реформи експертного об'єднання Реанімаційний пакет реформ Михайло Жернаков. Водночас він зазначає, що порядок проведення таких конкурсів ще не розроблений, але переконаний, що успіх судової реформи в Україні залежатиме від тиску громадськості, яка має контролювати кожен крок влади по втіленню змін до Конституції в частині правосуддя і пов'язаних з цим законів.