Кримом блукає привид «повторного референдуму»

Тему «повторного референдуму» в Криму, яку активно просуває опозиційна партія «Яблуко», несподівано підхопив російський «губернатор» Севастополя Сергій Міняйло. Обговорюючи із журналістами перспективу чергового «волевиявлення», він зазначив, що ще один «референдум» нібито можна провести, але Кремль не зможе використовувати його результати собі на користь.

Пан Міняйло вирізняється серед інших окупантів тим, що абсолютно нехитро підходить до політичних питань. Що в нього на думці, те й на язиці. На економіці він геть не розуміється, про що свідчать його нещодавні ініціативи щодо перетворення Криму на офшор. Путінському «сатрапу» Олегу Бєлавєнцеву довелось терміново спростовувати слова підлеглого. Тепер «адмірал-губернатор» заговорив про «повторний референдум» на півострові, наголосивши, що його проведення жодним чином не позначиться на санкційній політиці Заходу.

«А для чого проводити другий референдум? Яку мету ми переслідуємо? Можна це зробити, якщо після цього всі визнають (Крим). Але немає гарантії, що і після цього не розповідатимуть, що все в нас неправильно. Крим і Севастополь були лише приводом для запровадження санкцій, Росію хотіли покарати за непослух. Хоч 10 референдумів проведи – ми нічого нікому не доведемо», – сказав Міняйло.

Це, мабуть, перша здорова думка, озвучена севастопольським «градоначальником» за весь час його перебування на посаді. Дійсно, Кремль уже нікому нічого у Вашингтоні і Брюсселі не доведе. Факти російської агресії проти України ретельно зафіксовані. Організаторів та виконавців кремлівських злочинів у Криму та на Донбасі рано чи пізно буде притягнуто до відповідальності. Президент Володимир Путін публічно зізнався, що нахабно брехав у березні 2014-го року з приводу дій своєї армії. У відомому пропагандистському фільмі він із гордістю повідомив, як особисто віддавав наказ про окупацію української території, погрожуючи Києву і європейським лідерам ядерною зброєю. Наївно вважаючи, що він зміцнив геополітичний статус Москви, пан Путін домігся діаметрально протилежних результатів: Північноатлантичний Альянс отримав друге дихання, а «сакральний» півострів ніяк не підсилив вплив Москви в Середземномор'ї.

У цій історії цікава не лише заява Міняйла, але і її трактування в російських, кримських та деяких українських ЗМІ. Кремлівські журналісти інтерпретували його слова в такий спосіб: «губернатор» Севастополя припустив можливість проведення «повторного референдуму» за умови його визнання іноземними державами. Аналогічна конотація простежується і на севастопольських сайтах. Причому висловлювання «градоначальника» подають у контексті ініціативи партії «Яблуко» з проведення повторного «легітимного референдуму».

Місцеві «ватники», які і раніше були не в захваті від дій і висловлювань «губернатора», накинулись на нього з гнівною критикою. Мовляв, мало того, що самовільно зарахував себе до «героїв кримської весни», так тепер ставить під сумнів результати «голосування» березня 2014-го року. Адже навіть сама ідея повторного «референдуму» передбачає фактичне визнання російською стороною незаконності першого «волевиявлення».

Пікантність ситуації полягає в тому, що його слова прозвучали практично рівночасно із заявою одіозного представника МЗС Марії Захарової. Перебуваючи в Криму, вона повідомила місцевим журналістам, що кримчани вже підтвердили прагнення жити в Росії, і проводити повторні маніпуляції немає сенсу. І тут на сцену виходить пан Міняйло, оголошуючи публіці: «Ще один референдум провести можна, але ми нікому нічого не доведемо».

Але тут є важлива деталь. Коли Міняйло говорив про «повторний референдум», він згадав треті країни, які, мовляв, не визнають його результати. Його слова звучали так, ніби жодних «кримнашистів» та інших «ватників» на півострові не існує або їхнє значення зведене до мінімуму. Адміралу все одно, сподобається севастопольцям його ідея чи ні. Головне, що скажуть у Вашингтоні та Брюсселі. Тут немає нічого дивного. Пан «губернатор» прекрасно знає правду про «кримську весну» й колабораціоністів, які допомагали російським військам захопити півострів. Вони від початку й до кінця були маріонетками московських кураторів. Отже, прислухатись до їхньої думки, враховувати їхні інтереси немає сенсу.

Уже наступного дня у ЗМІ просочилась неофіційна інформація про те, що російський Слідчий комітет і ФСБ нібито перевіряють висловлювання «губернатора» на «екстремізм». Обиватель, який наважився би сказати таке, уже отримав би кримінальну справу за «сепаратизм». Або його щонайменше взяли б на «профілактичний облік». А путінському ставленику нічого не загрожує. Тема «повторного референдуму» занадто часто останнім часом з'являється в інформаційному просторі. Її ніхто не глушить. Навпаки, градус дискусії підтримують на найвищому рівні, що вкотре доводить раніше висловлене припущення: Кремль активно шукає шляхів виходу з «кримської пастки». Чергове «волевиявлення» – один із розроблюваних сценаріїв. І тут головна проблема не в спротиві «кримнашистів», а в реакції Києва та Заходу на московський «хитрий план».

Варто нагадати, що тема «нового референдуму» – винятково кремлівський проект. Ще навесні минулого року низка російських державних інформаційних ресурсів опублікували новину з посиланням на неназваного «європейського чиновника», який нібито запропонував розв'язати кримське питання шляхом ще одного «міжнародно визнаного» плебісциту. Насправді, це була пропозиція Москви лідерам ЄС. На той момент обстановка була така, що Кремль просто підбирав механізм легалізації награбованого майна.

Нинішній проект «повторного референдуму» кардинально відрізняється від торішнього. Тут завдання полягає не стільки у прагненні позбутися санкцій, скільки в намаганні позбутись краденого півострова, який коштує надто дорого. За кілька днів до цього Сергій Міняйло літав до Москви, де проводив робочі зустрічі в Адміністрації президента. Найімовірніше, ідея ще раз погнати кримчан на виборчі дільниці визріла саме там. Теоретично Москва може в односторонньому порядку влаштувати черговий фарс із голосуванням. ЦВК «намалює» потрібні результати, і Крим оголосять «незалежною республікою». На підставі народного «волевиявлення» Державна дума й Рада федерації скасують раніше ухвалені рішення щодо Криму, зберігши на його території військову базу. Півострів – глибоко дотаційний регіон. І питання, хто буде фінансувати цю «незалежність», платити зарплати й пенсії «громадянам Криму», виникне вже наступного дня. Судячи з поведінки Сергія Міняйла, російську «владу» це цікавить в останню чергу.

Джерело: Сергій Стельмах, Крим.Реалії