Як бойовики «Л/ДНР» можуть потрапити до російської Держдуми та навіщо їх туди проштовхують

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Так званий «прем’єр-міністр ДНР» Олександр Бородай (праворуч) в оточенні проросійських бойовиків виступає перед ЗМІ після звільнення членів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в місті Донецьк, 27 червня 2014 року  - Як бойовики «Л/ДНР» можуть потрапити до російської Держдуми та навіщо їх туди проштовхують
Так званий «прем’єр-міністр ДНР» Олександр Бородай (праворуч) в оточенні проросійських бойовиків виступає перед ЗМІ після звільнення членів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в місті Донецьк, 27 червня 2014 року 
Фото: AP/Dmitry Lovetsky

Шлях «Союзу добровольців Донбасу» з окопів у політику не є винятковим

З наближенням парламентських виборів у Росії, що заплановані на вересень, політична активність там значно пожвавилась — настільки, що зачепить і Україну. Вибори до Державної думи можуть пройти навіть на окупованій частині Донбасу, а депутатами, ймовірно, стане низка бойовиків.

Чим є «Союз добровольців Донбасу», який керівна «Єдина Росія» взяла собі в союзники, хто ще з бойовиків «Л/ДНР» іде на російські вибори та як влада РФ хоче залучити до голосування сотні тисяч жителів окупованих територій — у матеріалі hromadske.

«Політичні захисники російського світу»

10 травня в Ростові-на-Дону відбулася нарада командирів «Союзу добровольців Донбасу» («СДД»), під час якої ця громадська організація та партія «Єдина Росія» підписали угоду про співробітництво.

«Ми обрали шлях входження у внутрішню політику Російської Федерації. І тепер із величезним задоволенням заявляємо, що йдемо на наступні вибори разом із партією “Єдина Росія”», — проголосив тоді з трибуни очільник «СДД» Олександр Бородай.

«Єдину Росію» того дня представляв секретар генеральної ради партії Андрій Турчак.

«Наша партія, навіть з огляду на свою назву, завжди була і буде політичним захисником російського світу, — запевнив Турчак. — І в цьому сенсі у нас із “Союзом добровольців Донбасу” спільні цілі. Ми вважаємо, що представники “Союзу” мають бути у законодавчих органах влади по всій лінійці — від муніципалітету до Державної думи».

Вибори в Росії відбуваються за змішаною системою: половину депутатів обирають за партійними списками, половину — за мажоритарними округами. Цього разу урядуща партія вирішила влаштувати шоу з праймеріз — попередніми виборами кандидатів у кандидати.

«Герой ДНР» у Держдумі

Одним із кандидатів є голова правління «Союзу добровольців Донбасу» Олександр Бородай. Московський політтехнолог ніколи не мав жодного стосунку до Донецька, аж поки в травні 2014-го не став першим «премʼєр-міністром уряду ДНР».

На цій посаді він протримався 83 дні. Майже одночасно з ним, у серпні 2014-го, Росія прибрала з «ДНР» іншого свого громадянина — Ігоря Гіркіна. «Премʼєр-міністр» та «міністр оборони» з російськими паспортами не вписувались у наратив кремлівської пропаганди про «повсталих шахтарів і трактористів».

Зараз Бородай є заступником гендиректора консервативно-монархічного інтернет-телеканалу «Царьград». Офіс «СДД» розташований за два кілометри від редакції «Царьграда» і за три — від Кремля.

Якщо Бородая підтримають на праймеріз, він буде балотуватися не за мажоритарним округом, а увійде до регіонального списку «Єдиної Росії», що практично гарантує обрання.

«Російський народ виявився у своїй країні — країні, яку він створював тисячоліттями потом і кровʼю — найбільшим розʼєднаним народом. Возʼєднання російського народу в межах російської державності є найважливішим завданням сучасної Росії», — каже Бородай у партійному відео.

Першою його регалією значиться «герой ДНР». Сам себе Бородай позиціює як російський патріот, водночас у його промовах звучать ультраконсервативні та ультраправі нотки.

«Сучасна Росія має низку серйозних проблем, — впевнено промовляє Бородай у тому ж відео. — Є проблема гібридної війни проти нас західного світу. Але є і пʼята колона всередині Росії. І йти до влади російські добровольці повинні, оскільки вони звикли битися. Не обовʼязково фізично, можна битись і по-іншому — ідеологічно, юридично. Але це в будь-якому разі — бійка».

15 тисяч потенційних депутатів

Приблизно такі ж помірно войовничі заяви Бородай озвучував і під час створення «Союзу добровольців Донбасу» в жовтні 2015 року.

«Ми маємо бути готові знову, якщо виникне така потреба, захистити нашу батьківщину. А наша батьківщина — там, де живуть російські люди», — казав Бородай на першому зʼїзді «Союзу».

Тоді він оцінював кількість росіян, які воювали за «республіки», у 30-50 тисяч людей. Зараз «Союз добровольців» обʼєднує 15 тисяч росіян.

У березні 2020-го на конференцію «СДД» завітали мільярдер Костянтин Малофєєв (відомий тим, що ресурсно підтримував російську агресію проти України) та Владислав Сурков.

За місяць до того президент Росії Путін звільнив останнього з посади свого помічника. Цей пост Сурков обіймав із 2013 до 2020-го. На своїй роботі він опікувався, зокрема, політикою щодо України. І виконував це так ефективно, що у 2014-му США наклали на нього санкції, як на одного з російських посадовців, відповідальних за порушення суверенітету і територіальної цілісності України.

«Мене загалом більше нікуди не запрошують, — бідкався на конференції Сурков, якого тривалий час вважали «сірим кардиналом» Кремля. — Тому особливо приємно, що запрошують сюди. Тут іще перед входом на руки спиртом бризкали. Шкода, не наливали, але я все одно встиг трохи причаститись».

Той рік для «СДД» був цікавим не лише хмільними одкровеннями Суркова, а й першими домовленостями про політичні перспективи. Трампліном мала стати націоналістична партія «Родіна».

Тоді ж «Союз добровольців» ухвалив і власний політичний меморандум.

Він передбачає, зокрема, «хімічну кастрацію корупціонерів їхнім коштом», заборону вищим чиновникам і членам їхніх родин користуватися західною медициною та отримувати західну освіту, введення централізованого державного планування, заборону на трудову міграцію, внесення до Конституції права «співвітчизників з України, Донбасу, Білорусі, Молдови, Грузії, Казахстану, Прибалтики» на захист їхніх прав і повернення до єдиного російського простору.

А ближче до дати виборів електоральні переваги залучення «Союзу добровольців» усвідомила і «Єдина Росія».

Борець «за правду» Захар Прилєпін

Шлях «Союзу добровольців Донбасу» з окопів у політику не є винятковим. Схожою дорогою пройшов Захар Прилєпін — російський письменник, який також устиг повоювати за «ДНР».

Він спершу заснував громадський рух «За правду», потім перетворив його на однойменну політичну партію. Та позиціювала себе як консервативна — на противагу «лібералізму» російського уряду.

«Захищати батьківщину зі зброєю в руках — норма. Експансія — дипломатична, культурна, політична, мовна, а у крайньому разі й військова — норма. Росія повинна лівішати в економіці та правішати у зовнішній політиці», — казав Прилєпін на зʼїзді в лютому 2020-го.

Менше ніж через рік «За правду» обʼєдналась із партією, уже представленою в Держдумі — «Справедливою Росією», внаслідок чого стала «Соціалістичною політичною партією “Справедлива Росія — Патріоти — За правду”».

Боротьба за пів мільйона голосів

У березні «Справедлива Росія» вирішила відкрити власне представництво в Донецьку. А у квітні її лідер Сергій Миронов заявив, що Росія має визнати незалежність «ДНР» та «ЛНР».

До визнання «Л/ДНР» закликав і лідер російських комуністів Геннадій Зюганов. У відповідь очільник ЛДПР Володимир Жириновський традиційно закликав не обмежуватися Донбасом, а «звільнити всю Україну».

Загалом у Росії ходили чутки, що такі заяви та неочікувані політичні альянси — підготовка громадської думки до офіційного визнання Росією «Л/ДНР». Але є й інша версія — усе це лише передвиборчі технології та банальна боротьба за голоси.

Частково підтверджується вона й тим, що російська влада раптом почала дуже перейматися політичними правами «нових росіян» — мешканців окупованих територій, які отримали паспорти РФ. А таких, за оцінками російських чиновників, наразі аж пів мільйона.

«Не має виникати ситуація, коли громадянин Росії — незалежно від території, місця, де він мешкає — буде позбавлений політичних прав», — сказав секретар генеральної ради «Єдиної Росії» Андрій Турчак. І запевнив, що «500 тисяч людей, які стали громадянами Росії, візьмуть участь у виборах до Держдуми».

Відомо також, що російська Центральна виборча комісія вже опрацьовує це питання.

Заяву Турчак зробив у Ростові-на-Дону, після підписання меморандуму із «Союзом добровольців Донбасу». З Ростова він вирушив у Донецьк.

Місцеві новини акцентували на тому, що це перший випадок, коли до російської делегації, яка відвідує «ДНР», входять члени владущої російської партії.

«У відносинах нашої держави та Росії почалася нова політична віха», — трохи патетично оголосила ведуча у підводці до сюжету.

«Дільниця дає явку 100%, 99% із яких — за владу»

У коментарі hromadske Володимир Єгоров, координатор «Голосу» за спостереженням на закордонних дільницях, пояснив, що існує кілька способів, як Росія може забезпечити виборчим правом своїх нових громадян.

«Головна проблема в тому, що кількість російських виборців в Україні (разом із Кримом) становила 100 тисяч людей. А зараз — до одного мільйона. Що з цим робити, буде визначати Державна дума. Або вона піде на конфлікт з Україною і створить виборчі дільниці на території Донецької та Луганської областей, або людей будуть привозити автобусами до Ростовської області», — вважає Єгоров.

Масове підвезення виборців до дільниць у «республіках» справді практикували у 2020-му — під час голосування за поправки до російської Конституції (ті самі, які обнулили чотири терміни Володимира Путіна). На той час отримати російські паспорти встигли менше ніж 200 тисяч мешканців «Л/ДНР».

«На цих територіях була масова агітація за поправки до Конституції Росії. Заявляли, що коли ці поправки ухвалять, то, згідно з ними, “ДНР” та “ЛНР” зможуть увійти до складу Росії, і це підштовхнуло людей голосувати за. І спеціально для цього зняли обмеження на вʼїзд до Росії (які запровадили через пандемію коронавірусу — ред.)», — розповідає Єгоров.

За його словами, люди виїжджали не тільки, щоб проголосувати, а й щоб одразу отримати російський паспорт.

«Поруч із дільницями було відділення МВС Росії, де масово видавали паспорти РФ. На територію Росії вʼїжджали громадяни України (і водночас “ДНР”), отримували паспорт і в тій самій будівлі голосували за поправки до Конституції», — каже координатор руху «Голос».

Крім відкриття дільниць безпосередньо на тимчасово окупованій території та підвезення людей до дільниць у Ростовській області, є й третій шлях — цифрове голосування. Про те, що такий варіант розглядається, нещодавно заявив губернатор Ростовської області Василь Голубєв.

«Цифрове голосування не скасує проблему, до яких округів приписати таку велику кількість людей», — запевняє Володимир Єгоров.

За його словами, електоральний сенс залучення виборців із «Л/ДНР» може полягати в тому, щоб змінити співвідношення голосів під час виборів на округах.

«Ці виборці дуже вплинуть на результати в тих одномандатних округах, до яких вони будуть прикріплені. І ми вже бачили, як це працює. Наприклад, якусь виборчу дільницю в Абхазії приєднують до російського регіону. Явка у цьому регіоні — приблизно 30%, а дільниця в Абхазії дає 100%, 99% із яких — за владу», — каже Єгоров і згадує дільницю в Абхазії, на якій проголосували 20 тисяч людей. Водночас звичний показник для Росії — 500-1000 людей.

«В Абхазії, Південній Осетії та Придністровʼї голосує достатньо велика кількість людей, але спостерігачі ніяк не можуть це проконтролювати. І великий відсоток людей там голосує за “Єдину Росію” та її кандидатів», — резюмує експерт.

Джерело: Громадське


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Як бойовики «Л/ДНР» можуть потрапити до російської Держдуми та навіщо їх туди проштовхують